Общество св. Василія Великого

«О́БЩЕСТВО СВ. ВАСИ́ЛІЯ ВЕЛИ́КОГО»  — культурно-освітнє товариство русофільського напряму. Засн. 1864 в Ужгороді місц. греко-катол. інтелігенцією з метою освіт. і культур. розвитку Закарпаття. 1862 підготовлено устав товариства, який за сприяння мукачів. єпископів В. Поповича і Й. Ґаґанця 1864 затв. угор. владою. Перше офіц. засідання відбулося 1866 за участі 77-ми чл., на якому прийнято назву товариства. У протоколі засідання зазначено, що «О. с. В. В.» має 44 чл.-засн. і 304 канд. у дійсні чл. Почес. головою став А. Добрянський, заст. — І. Раковський, пом. — І. Мондок, секр. — А. Кралицький, Ю. Ігнатков, К. Сабов, В. Кимак. Член товариства були переважно священики та місц. інтелігенція. У різні роки їх кількість досягала 500 осіб. Осн. мета діяльності — освіта народу та захист церк. і нац. традицій, протидія мадяризації. Хоча почес. головою обрано А. Добрянського, справж. кер. був І. Раковський, а всіма необхід. поточ. справами займався його пом. І. Мондок. Друкували художню літературу, підручники та періодику. Щорічно публікували «Мѣсяцо­словъ». 1867–71 видавали тижневик «Свѣтъ» (ред. — К. Сабов, В. Кимак), 1871–72 — «Новый Свѣтъ» (ред. — В. Ґебей). Після призначення мукачів. єпископом С. Панковича товариство почали звинувачувати в москвофільстві та підриві єдності Церкви. 1871 змінено керівництво «О. с. В. В.», після заг. зборів 1873 серед його чл. почали посилюватися промадяр. настрої. У 1870-х рр. товариство увійшло в стадію стагнації. Спроби його реформувати були невдалими. 1872 друк. орган «Но­вый Свѣтъ» перейм. у «Карпатъ» (виходив до 1886; гол. ред. — Н. Гомичков), що став ще одним засобом мадяризації місц. насел. Ситуація змінилася на краще в 1890-х рр., коли мукачів. єпископом став Ю. Фірцак, актив. учасник товариства в перші роки його існування. За його сприяння здійснено спробу відновити діяльність організації. 1895 обрано нове кер-во: головою став І. Якович, його заст. — Г. Чопей, І. Туряй, дир. — Д. Ґебей, секр. — В. Гаджеґа. Почалася доволі інтенсивна робота. Видано «Букварь» М. Врабеля (Унгвар, 1898), новим друк. органом стала г. «Наука» (1897–1922). У 1896 вирішено видавати угор. мовою журнал для дослідж. історії й етнографії краю «Szemle», а для народу, окрім щорічного «Мѣсяцо­слова», — період. видання «Духов­ный Хлѣбъ». 1899 на зібрані пожертви придбано друкарню, яку розмістили в ужгород. замку (перший дир. — Е. Рошкович). Через труднощі з фінансуванням з ініціативи А. Волошина чл. товариства І. Саксун, В. Камінський, П. Ґебей, Є. Сабов, Ю. Чучка вирішити на основі «О. с. В. В.» створити видавн. АТ «Уніо». Останні заг. збори відбулися 1902, після яких товариство припинило діяльність.

Завантажити статтю