О́ВОД Валентина Яківна (18. 05. 1947, Київ — 18. 05. 2023, Харків) — прозаїк, громадська діячка. Член НСПУ (2016). Закін. філол. факультет Харків. університету (1974). Дитинство та юність про­йшли в с. Носівка (нині місто Ніжин. р-ну Черніг. обл.). Від 1965 працювала на буд-ві, продавцем, тех. секр. у газеті в Києві; від 1975 — вихователем у вироб. гуртожитках авіац. заводу та Пд. залізниці, 1991–95 — референтом із питань культури товариства «Просвіта», 1996–2001 — організатором твор. вечорів в укр. культур. центрі «Юність», 2001–05 — завідувач від­ділу публіцистики ж. «Березіль» у Харкові. Активістка нац.-демократ. руху, зуси­л­лями О. організовано культурол. товариство «Спадщина» (від 1987 — керівник), засн.-ред. г. «На сполох» НРУ (1989–90) тощо. Ви­ступала з культурно-просвітниц. про­грамами на Харків. та Київ. радіо й телебачен­ні. Дебютувала 1964 новелою в носів. рай. газеті, друкувалася в ж. «Прапор» (згодом «Березіль»), «Україна», «Київ». Тема творів — місце людини в житті, спадщина, яку вона полишає після себе, духовні процеси, що сприяють роз­витку громад. активності, любов до рідного краю.