Овоїди

Визначення і загальна характеристика

ОВО́ЇДИ (від лат. ovum — яйце) — порфіроподібні (крупніші щодо роз­міру кри­сталів основної маси породи) кри­стали калієвого польового шпату округлої форми. Овоїдал. (маргінаційна) структура є невід­ʼєм. складовою гранітоїдів формації рапаківі. О., що її формують, різноманітні за складом, будовою, роз­мірами, кількіс. значе­н­ням у тих чи ін. від­мінах гранітів рапаківі. О. можуть облямовуватися оболонками різного мінерал. складу або бути без них. Напр., для Вибор. батоліту (Фінляндія) найхарактернішими (80 %) є виборгіти (граніти рапаківі з О., що облямовані), хоча і трапляються граніти рапаківі пітерліт. типу, де О. без облямівок. Класичною вважають олігоклаз. оболонку навколо округлого кри­стала калієвого польового шпату. Залежно від умов утворе­н­ня, послідовності етапів пере­творе­н­ня, специфіки та зміни речовин. складу середовища О. характерні роз­маї­т­тя мінерал. складу як облямівок, так і самого ядра, форм, кількості та послідовності оболонок. Окрім олігоклаз. оболонок, фіксують альбіт., мікроклін., мікропегматит. (гранофірові), пой­кіло-пегматит., кварц. оболонки та оболонки, складені темноколір. мінералами. Їхня кількість може варіювати від 1-ї до 4–5. Вони можуть бути суцільними або частково обволікувати ядро, мати різну товщину та форму. В. Грінченко з урахува­н­ням речового складу ядра все роз­маї­т­тя О. у породах Коростен. плутону (УЩ) звів до 4-х типів: О. з «породним» ядром; О. з калієво-польовошпат. ядром; О. з плагіоклаз. ядром; О. з кварц. ядром. За мінерал. складом оболонок, їхньою кількістю та з урахува­н­ням послідовності їхнього наро­ста­н­ня виділив 15 від­мін. Ще однією особливістю будови О. є наявність числен. включень у них кварцу, плагіоклазу, мафіч. мінералів, що концентрично або концентрично-зонально роз­міщені в кри­сталах. О. польових шпатів є характер. структур. ознакою гранітоїдів формації рапаківі, що має значне пошире­н­ня на Землі — у Бразилії, пд. частині Ґренландії, країнах Балтії, Лабрадорі, центр. і зх. частинах США, Ботсвані, Україні тощо. Наявність О. було виявлено та досліджено в породах ін. генезису та віку, напр., у ксенолітах іотній. кварцитів Швеції, у пеліт. сланцях Шетланд. о-вів, у метааркозах Бразилії та Ґренландії, гнейсах Норвегії, Ґренландії, Фінляндії, Піренеїв, Карелії, Гімалаїв, Паміра, в амфіболітах Індії, у дацит. лавах шт. Каліфорнія (США); в Україні — в осниц. гранітах, кварц. порфірі та в ксенолітах гнейсів у породах Коростен. плутону. Нині дис­кусійними є пита­н­ня щодо механізму утворе­н­ня круглої (овоїдал.) форми О., виникне­н­ня в них субконцентрич. зон включень різних мінералів, способу формува­н­ня плагіоклаз. оболонки навколо калієво-польовошпат. ядра тощо. Теорії утворе­н­ня овоїд. структури поділяють на 2 великі групи — магматичну та метасоматичну.

Літ.: Великославинский Д. А. Петрология Выборгского масива. Москва; Ленин­град, 1953; Агафонова Т. Н., Гринченко В. Ф. Овоиды полевых шпатов в гор­ных породах северо-западной части Украинского щита // Минерал. сб. Львов. університета. 1979. Т. 33, вып. 1; Агафонова Т. Н., Гринченко В. Ф., Зинченко О. В. и др. Опыт использования петрофизических и структурных характеристик гранитов формации рапакиви для возрастного расчленения (на примере Коростенского плутона) // Вопр. приклад. геохимии и петрофизики. 1981; Павлишин В. И. Типоморфизм кварца, слюд и полевых шпатов в эндоген­ных образованиях. К., 1983; J. A. Stimac, D. A. Wark. Plagioclase mantles on sanidine in silicic lavas, Clear Lake, California: Implications for the origin of rapakivi texture // GSA Bulletin. 1992. Vol. 104, № 6.

О. В. Білан

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю