Овоїди

Визначення і загальна характеристика

ОВО́ЇДИ (від лат. ovum — яйце) — порфіроподібні (крупніші щодо розміру кристалів основної маси породи) кристали калієвого польового шпату округлої форми. Овоїдал. (маргінаційна) структура є невід’єм. складовою гранітоїдів формації рапаківі. О., що її формують, різноманітні за складом, будовою, розмірами, кількіс. значенням у тих чи ін. відмінах гранітів рапаківі. О. можуть облямовуватися оболонками різного мінерал. складу або бути без них. Напр., для Вибор. батоліту (Фінляндія) найхарактернішими (80 %) є виборгіти (граніти рапаківі з О., що облямовані), хоча і трапляються граніти рапаківі пітерліт. типу, де О. без облямівок. Класичною вважають олігоклаз. оболонку навколо округлого кристала калієвого польового шпату. Залежно від умов утворення, послідовності етапів перетворення, специфіки та зміни речовин. складу середовища О. характерні розмаїття мінерал. складу як облямівок, так і самого ядра, форм, кількості та послідовності оболонок. Окрім олігоклаз. оболонок, фіксують альбіт., мікроклін., мікропегматит. (гранофірові), пой­кіло-пегматит., кварц. оболонки та оболонки, складені темноколір. мінералами. Їхня кількість може варіювати від 1-ї до 4–5. Вони можуть бути суцільними або частково обволікувати ядро, мати різну товщину та форму. В. Грінченко з урахуванням речового складу ядра все розмаїття О. у породах Коростен. плутону (УЩ) звів до 4-х типів: О. з «породним» ядром; О. з калієво-польовошпат. ядром; О. з плагіоклаз. ядром; О. з кварц. ядром. За мінерал. складом оболонок, їхньою кількістю та з урахуванням послідовності їхнього наростання виділив 15 відмін. Ще однією особливістю будови О. є наявність числен. включень у них кварцу, плагіоклазу, мафіч. мінералів, що концентрично або концентрично-зонально розміщені в кристалах. О. польових шпатів є характер. структур. ознакою гранітоїдів формації рапаківі, що має значне поширення на Землі — у Бразилії, пд. частині Ґренландії, країнах Балтії, Лабрадорі, центр. і зх. частинах США, Ботсвані, Україні тощо. Наявність О. було виявлено та досліджено в породах ін. генезису та віку, напр., у ксенолітах іотній. кварцитів Швеції, у пеліт. сланцях Шетланд. о-вів, у метааркозах Бразилії та Ґренландії, гнейсах Норвегії, Ґренландії, Фінляндії, Піренеїв, Карелії, Гімалаїв, Паміра, в амфіболітах Індії, у дацит. лавах шт. Каліфорнія (США); в Україні — в осниц. гранітах, кварц. порфірі та в ксенолітах гнейсів у породах Коростен. плутону. Нині дискусійними є питання щодо механізму утворення круглої (овоїдал.) форми О., виникнення в них субконцентрич. зон включень різних мінералів, способу формування плагіоклаз. оболонки навколо калієво-польовошпат. ядра тощо. Теорії утворення овоїд. структури поділяють на 2 великі групи — магматичну та метасоматичну.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю