Овсійчук Володимир Антонович

Визначення і загальна характеристика

ОВСІЙЧУ́К Володимир Антонович (28. 07. 1924, с. Малий Скнит Славут., нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. — 26. 07. 2016, Львів) — мистецтво­­знавець, живописець, педагог. Доктор мистецтво­знавства (1990), професор (2001), член-кореспондент НАМУ (2000). Дійсний член НТШ (1989). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1994), премія ім. І. Франка НАНУ (2000). Золота медаль НАМУ (2000). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го (2009) та 4-го (2015) ступ. Член НСХУ (1972). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Львівський університет (1952), аспірантуру при Ермі­тажі в Ленін­граді (нині С.-Пе­тер­бург, 1964). Працював у Львів. картин. галереї: завідувач від­ділу зх.-європ. мистецтва (1952–79). Брав участь у ре­ставрації Ханс. палацу в Бахчисараї (нині АР Крим, 1961–63). Від 1963 і до кін. 80-х рр. працював у наук.-пошук. екс­педиціях на Волині та Галичині (кер. Б. Возницький). Від 1979 — в Ін­ституті народо­знавства НАНУ (Львів): від 1991 — завідувач від­ділу мистецтво­­знавства; за сумісництвом від 1965 — викладач, проф. Львів. АМ. Досліджував укр. мистецтво 10–20 ст. Уклав каталог «Львівський порт­рет XVI–XVIII ст.» (К., 1967), альбоми «Львівська картин­на галерея» (К., 1977), «Данило Довбошинський» (Л., 2004). Створював порт­рети, пейзажі, натюрморти. У Нац. університеті «Остроз. академія» від­крито Центр мистецтво­знавства академік В. Овсійчука (2015; митець подарував університету 76 своїх творів).

Пр.: Архітектурні памʼятки Львова. Л., 1969; Образотворче мистецтво Югославії: Нарис історії. К., 1983; Українське мистецтво XІV — першої половини XVII ст. К., 1985; Українське мистецтво другої половини ХVІ — першої половини ХVІІ ст.: Гуманіст. та визв. ідеї. К., 1985; Майстри українського барок­ко: Жовків. худож. осередок. К., 1991; Малярі пере­хідної доби (Роз­думи над творчістю художників львівського Ренесансу Федора Сеньковича та Миколи Петрахновича) // Зап. НТШ: Пр. Секції мистецтво­знавства. Т. 227. Л., 1994; М. Мороз. Філадельфія, 1994; Ф. Гуменюк. К., 1995; Українське малярство X–XVIIІ ст.: Про­блеми кольору: Альбом. Л., 1996; Олександр Новаківський: Альбом. Л., 1998; Роз­дум над картиною Тараса Шевченка «Катерина» // Народо­знавчі зошити. Л., 1999. Ч. 5(29); Оповіді про ікону. Л., 2000 (спів­­авт.); Класицизм і романтизм в українському мистецтві. К., 2001; Українське мистецтво: Навч. посіб.: У 3 ч. Ч. 2. Л., 2004.

Тв.: «Художник Д. Парута» (1960), «Під осінь. Моє село» (1962), «Кон­структивний натюрморт» (1964), «Жнива на городах» (1967), «Автопорт­рет» (1968), «Червоні маки. Олесько» (1971), «Крайня хата по дорозі до Брюхович» (1972), «Дощ над Олеськом» (1974), «Крайня хата в селі» (1975), «Село під скелею» (1981), «Сухі квіти», «Жоржини» (обидва — 1993), «Білі піони» (2001), «Квіти у синій вазі» (2002).

Літ.: Міляєва Л. Володимир Овсійчук (До 75-річчя від дня народж.) // Мист. обріїʼ99: Альм. К., 2000; Онищенко В. Вчений і патріот: До 80-річчя від дня народж. В. Овсійчука // ОМ. 2004. № 4; Володимир Овсійчук: Біо­бібліогр. покажч. Л., 2004.

О. М. Голубець

Завантажити статтю