Овсінський Іван Євгенович
ОВСІ́НСЬКИЙ Іван Євгенович (1856, Летичів. пов. Поділ. губ. — 1909) — вчений-агроном. Навч. у Камʼянець-Поділ. гімназії (нині Хмельн. обл.), на істор.-філол. факультеті Новорос. університету в Одесі. Землероб. карʼєру почав 1874, був управляючим маєтком пана Д. Матусевича у с. Гетьманівка Балт. пов. Поділ. губ. (нині Поділ. р-ну Одес. обл.), співпрацював із польс. вид. «Echo», «Tygodnik Rolniczy», «Gazeta Rolnicza», висвітлював аграрні та екон.-статист. питання. 1876 вперше провів власні дослідж. з мілкого (5 см) обробітку ґрунту; пропагував культивування цукр. буряків, люцерни, корм. бобів. 1887 заарешт. у с. Гусятин Поділ. губ. (нині Камʼянець-Поділ. р-ну); висланий під нагляд поліції до Архангел. губ. (Росія), де від 1888 проживав у с. Холмогори, а згодом у м. Шенкурськ, вивчав досвід місц. землеробства; згодом переїхав на Далекий Схід, де познайомився з китай. знаряддями для оброблення ґрунту, а також культурою сої, дві форми якої — чорну ранню та коричневу ранню — 1893 привіз в Україну. 1893–99 вивчав та відбирав кращі зразки сої, вивів сорт сої ранньої селекції (його імені), яку передав до маєтку в Гетьманівці, де 1899 розпочав її перше у Європі плантац. вирощування; розсилав зразки насіння усім бажаючим як в Україні, так і за її межами (Білорусь, Литва, Польща, Росія); налагодив продаж насіння цього сорту в спеціаліз. магазинах Києва, Москви, С.-Петербурга. Працюючи у різних губерніях півдня Росії (Бессараб., Катеринослав., Поділ., Херсон.), провів випробування різних марок плугів, культиваторів та екстирпаторів; прийшов до висновків про повну непотрібність плуга та плуж. обробітку й необхідність створення нового ґрунтооброб. знаряддя. Розробив та запатентував великий і малий культиватори «Урожай» (прополювач-обгортач), сівалки «Схід» (багаторядк.). Після десятиріч. випробування знарядь на підставі отриманих результатів сформулював гол. працю — «Новая система земледелия». За порадою польс. філософа-позитивіста Ю. Охоровича, направив її до часопису «Rolnik i Hodowca», де вона 1895 була опублікована, згодом у Польщі ця праця вийшла двома окремими виданнями. 1899 у Києві та Харкові надруковано її російськомовні видання, 1909 — видали у Москві. Нині ідей. прихильниками цієї системи стали вчені С. Антонець, О. Бараєв, Т. Мальцев, Ф. Моргун та М. Шикула, які використали її в розроблених ними ґрунтозахис. системах землеробства. Від 2007 Федерація орган. руху України започаткувала книжк. серію «Вітчизняна думка», яка відкрилась кн. «Новая система земледелия», а згодом були видані вибрані твори О. (Л., 2009). До 110-річчя її першого і до 100-річчя другого видання редакція ж. «Зерно» перевидала її, відкривши цим самим серію книг «Классика земледелия» (К., 2010).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
