Овсянико-Куликовський Дмитро Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ОВСЯ́НИКО-КУЛИКО́ВСЬКИЙ Дмитро Миколайович (23. 01(04. 02). 1853, м. Каховка Таврій. губ., нині Херсон. обл. — 09. 10. 1920, Одеса) — індолог, літературознавець, громадський діяч. Почес. академік РАН (1907). Після закінчення Сімфероп. гімназії навч. на істор.-філол. факультеті С.-Петербур. університету (1871–73), закін. Новорос. університет в Одесі (1876). У 1877–82 перебував у наук. відрядженні в Парижі. Від 1883 викладав санскрит у Новорос. університеті. 1887 захистив доктор. дис. «К истории культа огня у индусов в эпоху Вед». 1887–88 — екстраординар. проф. Казан. університету (нині РФ); 1888–1904 — ординар. проф. Харків. університету. Від 1905 жив у С.-Петербурзі, був співроб. ж. «Вестник Европы», викладав в Університеті та на Вищих жін. курсах. 1919 переїхав до Одеси, де редагував г. «Южное слово», 1920 читав лекції у Гуманітарно-сусп. інституті. Займався аналізом стародав. текстів Вед і Зенд-Авести. Досліджував проблеми генези релігії, міфології, культури стародав. Індії, а також питання теорії та психології творчості. Автор праць про Л. Толстого, М. Гоголя, О. Пушкіна, А. Чехова, М. Лермонтова. Засн. психол. напряму в рос. літературознавстві.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Разбор ведийского мифа о соколе, принесшем цветок Сомы. Москва, 1882; Опыт изучения вакхических культов индоевропейской древности в связи с ролью экстаза на ранних ступенях развития общественности. Ч. 1: Культ божества «Soma» в древней Индии в эпоху Вед. О., 1883; Ведийские этюды: Индра-viĉvarashani // ЖМНП. 1891. № 3; Ведийские этюды: Сыны Адити // Там само. 1892. № 12; Религия индусов в эпоху Вед // Вест. Европы. 1892. № 4–5; Из синтаксических наблюдений. К вопросу об употреблении индикатива в ведийском санскрите // ΣTEФANOΣ. Сб. в честь проф. Ф. Е. Корша. Москва, 1896; Вопросы психологии творчества. С.-Петербург, 1902; Собрание сочинений: В 9 т. С.-Петербург, 1909–14.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
