Овчаренко Галина Іванівна
ОВЧАРЕ́НКО Галина Іванівна (09. 07. 1963, смт Новодружеське, нині м. Новодружеськ Сіверськодонец. р-ну Луган. обл.) — композитор, етномузиколог, педагог. Член НСКУ (1991). Премія ім. М. Леонтовича (1992). Закін. Київську консерваторію (1987; кл. Ю. Іщенка), Брістол. університет (Велика Британія, 2002). У 1996–98 стажувалася у Нідерландах та Польщі (у К. Пендерецького). Викладала у Київ. спец. муз. школі-інтернаті ім. М. Лисенка (1986–93), Сум. пед. інституті (1993–96). Співала в київ. ансамблі дослідників і виконавців укр. нар. музики «Древо». Від 1996 мешкає в Брістолі, де займається викладац. діяльністю. Творчість характеризується синтезом фольклор. витоків та складних сучас. засобів виразності.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Начерк» (1996, лібрето В. Віткевича); балети — «Остання битва» (2000, за К.-С. Льюїсом), «Ніч на Івана Купала» (2001, за М. Гоголем); для симф. оркестру — «Тиша мерехтіла там» (1985), «Дрібушечки» (1992), «Трансформації» (1997), п’єси (2004), «І прийде воля твоя» (2007); кантати — для чол. хору «Весновій» (1987, сл. народні), для дит. хору, солістів та оркестру (1989, сл. поетів 19 ст.), для хору, солістів, читця та оркестру «Обпалена мальва» (1992, сл. В. Отрощенко), для фольклор. ансамблю та оркестру «Предковічне» (1996, сл. народні), для аутентич. голосу та ударних «Закликання дощу» (2001); для фортепіано — прелюдії (1982), Соната (1985); для 2-х фортепіано — «Гопак» (1993), «Чарівний світ на скалках льоду» (1994), «Російські композитори» (2010); Струн. квартет (1996); для кларнета соло — 2 п’єси (1995); для ансамблю кларнетів — «Romany-romany» (2010); для духового оркестру — п’єси (2005); для віолончелі і фортепіано — «Гаснуче світло» (2007); для удар. інструментів — «Що сказав шаман?» (2005).
Людина 