Овчаренко Іван Тихонович
ОВЧАРЕ́НКО Іван Тихонович (16(29). 12. 1909, с. Калачівка, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл. — 21. 10. 1943, похов. у с. Синяк, нині Вишгород. р-ну Київ. обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. 1919 разом із родиною переїхав у м. Кривий Ріг (нині Дніпроп. обл.). Навч. на робітфаці, працював у лікарні рудника. Від 1931 — на комсомол. і парт. роботах, зокрема від 1936 — 2-й секр. Криворіз. міськкому комсомолу; від 1939 — інструктор Терноп. обкому КП(б)У з кадрів. В армії у 1933–35 і від 1941. Закін. прискорений курс Військ.-політ. академії (Москва). На фронті від 1942. Відзначився у жовтні 1943 як командир батальйону 1144-го стрілец. полку 340-ї стрілец. дивізії під час форсування Дніпра побл. с. Лютіж (нині Вишгород. р-ну) та визволення с. Синяк. Загинув у бою. Ім’ям О. названо вулиці у рідному селі, Кривому Розі та с. Синяк.
Рекомендована література
- Чабаненко В. В. Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області. 1983;
- Немыкин А. К. Герои Днепропетровщины: Очерки о Героях Советского Союза и полных кавалерах ордена Славы. 2006 (обидві — Дніпропетровськ).