Овчарський Яків-Броніслав

Визначення і загальна характеристика

ОВЧА́РСЬКИЙ Яків-Броніслав (04. 11. 1872, м. Броди, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — 29. 07. 1942, Львів) — лікар, меценат. Закін. мед. факультет Львів. університету (1901). Про­йшов спеціалізацію у проф. А. Глюзінського та Л.-А. Ридиґера. 1906 отримав сертифікат на самост. лікар. практику. Від­крив лікар. кабінет у Львові. Працював на ві­домих курортах Австрії, Німеч­чини, Італії. 1916–17 — директор Нар. лічниці у Львові. Лікував І. Франка під час його пере­бува­н­ня в «Захисті для Українських Січових Стрільців у Львові». Залишив спогади про письмен­ника: «У хворого Франка» («Вiльна Україна», 1940, 8 червня), «Остан­ній рік життя великого Каменяра» («Радянська Україна», 1941, 21 травня). Фінансово під­тримував театр О. Загарова. Фінансував 1000-у ювіл. ви­ставу опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1934). Допоміг здобути фахову освіту спів­аку М. Голинському та художнику Л. Ґецу. Надавав допомогу студентам Вищого муз. ін­ституту у Львові, зокрема при­дбав два кінотеатри, прибуток з яких йшов на ці цілі. За свої проукр. по­гляди пере­слідувався польс. владою, яка довела його до банкрутства. Під час нім. окупації при­знач. дир. міської лікарні у Львові. Член Укр. лікар. товариства (1912). Засн. і кер. Львів. добровіл. рятунк. товариства.

Літ.: Горак Р. Меценат-бідняк. Л., 1994; Гоцко-Ней Л. Один із когорти галицьких лікарів. На згадку про доктора Якова Броніслава Овчарського // Нар. здоровʼя. 2011. № 4; Пундій.

Р. Д. Горак

Завантажити статтю