Огієнка Івана Всеукраїнське товариство

ОГІЄ́НКА ІВА́НА Всеукраїнське товариство

Створення Товариства ініційовано 1992 на Всеукр. наук.-теор. конф. з нагоди святкування 110-річ. ювілею І. Огієнка (див. Іларіон), що проходила в Кам’янець-Поділ. пед. інституті (Хмельн. обл.). У тому ж році відбулася установча конф., на якій головою обрано Є. Сохацьку (від 2014 — почес. голова), 1993 Товариство офіційно зареєстровано. Осн. мета діяльності — вивчення і популяризація наук., освіт., літ., богослов. і культурол. спадщини І. Огієнка, сприяння розробленню і впровадженню його ідей у сферу науки, освіти та культури. Об’єднує первинні осередки, створ. у більшості обл. України відомими науковцями і громад. діячами, серед яких найбільш вагомою стала діяльність Кам’янець-Поділ. (Л. Поплавська-Мужиловська), Хмельн. (С. Бевза), Львів. (Я. Ганіткевич), Рівнен. (Р. Тхорук), Житомир. (Л. Бондарчук, Н. Хом’як), Брусилів. (Житомир. обл.; В. Сташук), Київ. (І. Тюрменко), Луган. (Т. Терновська), Черніг. (Н. Огієнко), Сум. (Л. Яременко), Терноп. (Н. Поплавська), Бережан. (Терноп. обл.; Н. Волинець), Харків. (Н. Левченко), Черкас. (П. Похнатюк), Севастоп. (І. Авдєєва) та ін. осередків; співпрацює з Колегією святого Андрея та товариством «Волинь» (обидва — м. Він­ніпеґ, Канада). 1995 створ. Комітет із присудження премії ім. І. Огієнка (перший голова — А. Погрібний). 1997 ЮНЕСКО оголошено Роком І. Огієнка, проведено низку заходів та наук. конф., зокрема «Іван Огієнко (митрополит Іларіон) і виховання національно свідомої особистості», «Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контексті українсь­кого національного відродження» (результати опубл. в однойм. збірниках). Зусиллями Товариства та його Київ. осередку наступ. року встановлено барельєф І. Огієнка (скульптор Р. Русин) на приміщенні Інституту філології Київ. університету. 2007 Київ. осередок Товариства долучився до відзначення 125-річчя від дня народж. діяча, зокрема проведено укр.-канад. наук.-практ. конф. «Творча спадщина Івана Огієнка в контексті сучасного розвитку гуманітарних наук» (видано однойм. збірник), а також випущено ювіл. монету та марку. Внучата племінниця І. Огієнка І. Тюрменко передала з родин. архіву до Нац. музею історії України (Київ) особисті речі діяча: вишитий рушник, столові срібні прибори з вензелями І. О., книги з особистим підписом І. Огієнка та валізу, з якою він прибув до Канади. За сприяння Товариства встановлено мемор. дошки і пам’ят­ні знаки у Винниках (Львів. обл.), Брусилові, Житомирі та Кам’янці-Подільському; іменем І. Огієнка названо вулиці в Києві, Львові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, центр. майдан та істор. музей у Брусилові, Кам’янець-Поділ. університет, Житомир. коледж культури і мистецтв. Значна увага вчених і чл. Товариства до вивчення твор. спадщини науковця спричинила створення окремого розділу наук. дослідж. — огієнкознавства. Член товариства М. Тимо­шик, А. Марушкевич, І. Тюрменко, В. Ляхоцький — автори перших монографій і книг про І. Огієнка. Від 2004 на базі Кам’янець-Поділ. університету видають наук. зб. «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта». Голова — С. Болтівець (від 2014).

Завантажити статтю