Огієнка Івана Всеукраїнське товариство

ОГІЄ́НКА ІВА́НА Всеукраїнське товариство

Створе­н­ня Товариства ініці­йовано 1992 на Всеукр. наук.-теор. конф. з нагоди святкува­н­ня 110-річ. ювілею І. Огієнка (див. Іларіон), що проходила в Камʼянець-Поділ. пед. ін­ституті (Хмельн. обл.). У тому ж році від­булася установча конф., на якій головою обрано Є. Сохацьку (від 2014 — почес. голова), 1993 Товариство офіційно зареєстровано. Осн. мета діяльності — ви­вче­н­ня і популяризація наук., освіт., літ., богослов. і культурол. спадщини І. Огієнка, сприя­н­ня роз­роблен­ню і впроваджен­ню його ідей у сферу науки, освіти та культури. Обʼ­єд­нує первин­ні осередки, створ. у більшості обл. України ві­домими науковцями і громад. діячами, серед яких найбільш вагомою стала діяльність Камʼянець-Поділ. (Л. Поплавська-Мужиловська), Хмельн. (С. Бевза), Львів. (Я. Ганіткевич), Рівнен. (Р. Тхорук), Житомир. (Л. Бондарчук, Н. Хомʼяк), Брусилів. (Житомир. обл.; В. Сташук), Київ. (І. Тюрменко), Луган. (Т. Терновська), Черніг. (Н. Огієнко), Сум. (Л. Яременко), Терноп. (Н. Поплавська), Бережан. (Терноп. обл.; Н. Волинець), Харків. (Н. Левченко), Черкас. (П. Похнатюк), Севастоп. (І. Авдєєва) та ін. осередків; спів­працює з Колегією святого Андрея та товариством «Волинь» (обидва — м. Він­ніпеґ, Канада). 1995 створ. Комітет із присудже­н­ня премії ім. І. Огієнка (перший голова — А. Погрібний). 1997 ЮНЕСКО оголошено Роком І. Огієнка, проведено низку заходів та наук. конф., зокрема «Іван Огієнко (митрополит Іларіон) і вихова­н­ня національно сві­домої особистості», «Духовна і науково-педагогічна діяльність І. І. Огієнка в контекс­ті українсь­кого національного від­родже­н­ня» (результати опубл. в однойм. збірниках). Зуси­л­лями Товариства та його Київ. осередку на­ступ. року встановлено барельєф І. Огієнка (скульптор Р. Русин) на приміщен­ні Ін­ституту філології Київ. університету. 2007 Київ. осередок Товариства долучився до від­значе­н­ня 125-річчя від дня народж. діяча, зокрема проведено укр.-канад. наук.-практ. конф. «Творча спадщина Івана Огієнка в контекс­ті сучасного роз­витку гуманітарних наук» (ви­дано однойм. збірник), а також випущено ювіл. монету та марку. Внучата племін­ниця І. Огієнка І. Тюрменко пере­дала з родин. архіву до Нац. музею історії України (Київ) особисті речі діяча: вишитий рушник, столові срібні прибори з вензелями І. О., книги з особистим під­писом І. Огієнка та валізу, з якою він прибув до Канади. За сприя­н­ня Товариства встановлено мемор. дошки і памʼят­ні знаки у Вин­никах (Львів. обл.), Брусилові, Житомирі та Камʼянці-Подільському; іменем І. Огієнка на­звано вулиці в Києві, Львові, Житомирі, Камʼянці-Подільському, центр. май­дан та істор. музей у Брусилові, Камʼянець-Поділ. університет, Житомир. коледж культури і мистецтв. Значна увага вчених і чл. Товариства до ви­вче­н­ня твор. спадщини науковця спричинила створе­н­ня окремого роз­ділу наук. дослідж. — огієнко­знавства. Член товариства М. Тимо­шик, А. Марушкевич, І. Тюрменко, В. Ляхоцький — автори перших моно­графій і книг про І. Огієнка. Від 2004 на базі Камʼянець-Поділ. університету видають наук. зб. «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта». Голова — С. Болтівець (від 2014).

Завантажити статтю