КО́ГУТ Петро Михайлович (19. 11. 1919, с. Петруша Воля, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 06. 11. 2012, Львів) — громадський діяч. Закінчив ко­оперативні курси у Львові (1935). Працював у кооперації та на виробництві. Від 1939 — активний учасник антифашистського руху. Після другої світової війни закінчив Львівський університет, працював директор книгарні та ресторану «Інтурист» (1962–88) у Львові. Автор багатьох статей і нарисів про визвольну боротьбу, історію, культуру лемків, видатних діячів Лемківщини, які вміщував у періодичних ви­да­н­нях, зокрема перші публікації — на­прикінці 1930-х років у газеті «Земля і воля» (Львів), «Селянські вісті» (Коломия), згодом — у часописах «Карпатська Русь», «Українські вісті» (обидва — США), «Рідний край» (Арґентина), «Життя і слово» (Канада), «Наше слово» (Польща), «Нове життя» (Словач­чина) та ін. Під­тримував звʼязки з лемківськими організаціями у США, Канаді, Польщі, Словач­чині, став спів­засновником хорової капели «Лемковина» (Львів, 1969). Перший голова товариства «Лемківщина» (1988–89), за­ступник голови правлі­н­ня Фундації дослідже­н­ня Лемківщини (від 1992) у Львові.