Огій Петро Омелянович
ОГІ́Й Петро Омелянович (16. 08. 1917, с. Боровківка, нині Кам’ян. р-ну Дніпроп. обл. — 16. 04. 1991, м. Жовті Води, нині Кам’ян. р-ну) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1968), професор (1969). Навч. у Дніпроп. мед. інституті (1937–41), закін. Ставроп. мед. інститут (РФ, 1942). Працював лікарем; 1951–57 — у Київ. інституті удосконалення лікарів, 1953–57 — пом. міністра охорони здоров’я УРСР; 1957–72 — фундатор і ректор, водночас 1965–72 — завідувач кафедри факультет. хірургії Терноп. мед. інституту; 1972–73 — директор Київ. інституту гематології та переливання крові. 1973 заарешт., за звинуваченням у корупції засудж. до 14-ти р. ув’язнення. Наукові дослідження: хірург. ендокринологія, гепатологія, радіац. медицина. Автор статті «Перев’язочний матеріал» в 11-му томі УРЕ (К., 1963).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К оценке тяжести клинической картины заболевания тиреотоксикозом // Новый хирург. арх. 1957. № 3; По поводу загрудинного узловатого зоба // ВД. 1960. № 5 (співавт.); Заживление ран печени в условиях действия больших доз ионизирующей радиации (Экспериментальное исследование) // КХ. 1965. № 6; Тиреотоксикоз и функция коры надпочечников. К., 1967 (співавт.); Тиреотоксический криз. К., 1973 (співавт.).
Рекомендована література
- Пришляк В. Фундатор медичного університету // Мед. академія. 2007. № 4;
- Перший ректор: до 100-річчя від дня народж. Петра Омеляновича Огія. Т., 2017.
Завантажити статтю
Людина 
