Огій Яків Родіонович

ОГІ́Й Яків Родіонович (09(21). 10. 1891, х. Огіївка Кобеляц. пов. Полтав. губ., нині у складі с. Сухинівка Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 13. 07. 1937, Київ) — політичний діяч. Освіти не мав, працював на різних роботах. 1917 вступив до УПСР, 1918 перейшов до УПСР(боротьбистів). У липні 1918 закликав селян Кобеляц. пов. до спротиву аграр. і нац. політиці гетьманату та нім. командуванню, восени того ж року став організатором одного з перших в Україні протигетьман. та протинім. повстань. У контакті з міжпарт. Полтав. підпіл. губерн. рев. комітетом організував партизан. загін. 1919 разом із К. Матяшем і О. П’ятенком створив партизан. бригаду, що незабаром переросла в з’єднання і мала воювати у складі Червоної армії з військами А. Денікіна, але влилася до Армії УНР (в р-ні м-ка Ружин, нині смт Бердичів. р-ну Житомир. обл.). Спільно з О. Лісовиком та К. Матяшем очолив рейд цього з’єднання по тилах денікін. військ до м. Катеринослав (нині Дніпро). У грудні 1919 бригада О. звільнила Полтаву, згодом — м. Кременчук. На основі цього з’єднання та ін. повстан. загонів боротьбисти прагнули створити незалежну від більшовиків Укр. Червону армію, а з її допомогою — самост. Укр. рад. респ. У 1920 — голова Кобеляц. повіт. виконкому, чл. КП(б)У. В липні того ж року перейшов до самостійниц. Укр. КП, 1921 знову повернувся до КП(б)У. 1922–27 — голова виконкомів Красногр., Ромен., Полтав. округ; від 1927 — на керів. посадах у с.-г. кооперації УСРР; від 1933 — заступник наркома землеробства УСРР. У серпні 1935 за звинуваченням у зловживанні та халатності у конярстві засудж. до 5-ти р. ув’язнення. У лютому 1937 звинувачений повторно і за сфальсифіков. справою за вироком військ. колегії Верхов. суду СРСР від 13 липня 1937 розстріляний як «активний учасник контрреволюційної терористичної організації правих». Вирок скасовано 1957, О. реабіліт. 1962.

Літ.: Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон, 1985; Юренко О. Нащадок запорізьких козаків: Огій Яків Родіонович // Реабіліт. історією. К.; П., 1992; Його ж. Огій Яків Родіонович // Реабіліт. історією. Полтав. обл. Кн. 5. К.; П., 2007.

О. П. Юренко

Рекомендована література

Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон, 1985;
Юренко О. Нащадок запорізьких козаків: Огій Яків Родіонович // Реабіліт. історією. К.; П., 1992;
Його ж. Огій Яків Родіонович // Реабіліт. історією. Полтав. обл. Кн. 5. К.; П., 2007.