Огнев’юк Віктор Олександрович
ОГНЕВ’Ю́К Віктор Олександрович (10. 04. 1959, с. Вовчинець Козятин., нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл. — 21. 10. 2022, Київ) — філософ, організатор загальної середньої та вищої освіти. Доктор філос. н. (2003), професор (2005), академік НАПНУ (2010). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2009, 2017, 2021). Закін. Вінн. пед. інститут (1980). Учителював; 1993–96 очолював Київ. обл. упр. освіти; від 1996 — на кер. посадах у мін-вах України, зокрема 2000–06 — заступник міністра освіти і науки України; 2006–07 — радник в АПНУ; від 2007 — ректор Київ. університету ім. Б. Грінченка. Наукові дослідження: освіта, філософія освіти, освітологія. Увів у наук. обіг і теоретично обґрунтував поняття «освітологія» та «homo educatus». Розробник законопроектів про освіту. Керівник проекту й голова редакц. ради вид. «Борис Грінченко: Зібрання творів» (К., 2013–20). Наук. керівник проекту «Початкова школа: Освіта для життя» в рамках Всеукр. експерименту «Нова українська школа». Автор підручників для учнів заг.-осв. навч. закладів, зокрема «Філософія. Історія філософії» для 10-го кл. (К., 2010). Шеф-ред. електрон. наук. ж. «Освітологічний дискурс».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Принцип модульності в історії освіти. 1995 (співавт.); Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. 2003; Осягнення освіти: підсумки ХХ століття. 2003; Освітологія: підготовка експертів у галузі освіти. 2015 (співавт.); Вступ до освітології. 2017 (співавт.); Ярослав Мудрий та його доба: тисячолітній досвід українського державотворення. 2019 (співавт.); Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років. 2020 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
