ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Оголевець Олексій Степанович

ОГОЛЕВЕ́ЦЬ Олексій Степанович (псевд. – Цвегель О. О.; 18 (30). 05. 1894, Полтава – 15. 08. 1967, Мос­ква) – музикознавець, композитор, публіцист. Брат Віктора, Володимира та Георгія Оголевців. Закін. Полтав. гімназію (1911). Брав уроки музики у композитора і піаніста Л. Лісовського. Під час навч. у гімназії почав брати участь у нелегал. гуртках полтав. молоді, розповсюджував заборонену літературу. 1911 після арешту його товаришів В. Гайдарова та П. Митропана перебував під слідством Полтав. жандарм. упр. Навч. на природн.-істор. відділ. фіз.-мат. факультету Моск. університету, але згодом перейшов на юрид. ф-т, який закін. 1916. Водночас навч. (1912–16) та викладав (1915–16) у Моск. нар. консерваторії. 1913 обраний дійс. чл. товариства «Музично-теоретична бібліотека» (Москва). Редагував літ. альм. «Гюлистан» (1915–16). Після більшов. перевороту 1917 працював у міліції в Мос­кві, водночас 1921 викладав на курсах музики, опери, драми та хореографії О. Шора, 1921–23 – у муз. школі М. Медведєвої. 1923–41 перебував на літ.-видавн. роботі в ред. і видавництві г. «Правда». Водночас 1937–41 – ст. ред. видавництва Академії архітектури (відділ історії і теорії архітектури). Працював у літ. консультації М. Горького (1930–31), вів семінар з мови і літ-ри в групі поетів (серед них – С. Михалков і Я. Смеляков). Писав огляди з міжнар. життя в ж. «Прожектор» і «Огонек» (1931–32). Від 1933 займався переважно музикознавством. 1940–45 працював ст. н. с. Ленінгр. інституту театру, музики і кінематографії (нині С.-Пе­тербург). Під час 2-ї світової вій­ни перебував у евакуації в м. Куйбишев (нині Самара, РФ), де був заступник голови відділ. Союзу рад. композиторів СРСР, виступав як музикознавець у концертах симф. музики, друкувався в г. «Волжская коммуна». 1945 створив і очолив Кабінет-лаб. тонал. систем у Москві, який 1948 був ліквідований, а О. оголошений космополітом, відсторонений від роботи у громад. організаціях, декілька років не друкувався. Автор праць: «Основы гармонического язы­ка» (1941), «Введение в современное музыкальное мышление» (1946; обидві – Москва; Ленінград), «Структура тональной сис­темы» (Ленинград, 1947; усі українською мовою – Полтава, 2006), «В. В. Стасов: К пятидесятилетию со дня смерти (1906–1956)» (1956), «Слово и музыка в вокально-драматических жанрах» (1960), «Вокальная драматургия Мусоргского» (1966; усі – Москва), «Специфика выразительных средств му­зыки: Эстетико-теоретические статьи и исследования» (Мос­ква, 1969; Ленинград, 1985). Опублікував низку статей із проблем теорії музики та муз. естетики. Уклав хрестоматію для вищих муз. навч. закладів «Материалы и до­кументы по истории русской реалистической музыкальной эсте­тики: Классики русской музыки и музыкальной критики об исскустве» (Москва, т. 1, 1954; т. 2, 1956). Низка підготовлених до друку книжок залишилися в рукописах. О. брав участь у роботі керів. органів СК СРСР. Займав посади відп. редактора, згодом заст. ред. щорічника «Вопросы музыкознания» (т. 1–3, Москва, 1954–60). Виступав із масовими лекціями і доповідями. За його ред., із вступ. статтею та примітками вийшли зб. В. Стасова «Из­бранные статьи о М. П. Мусоргс­ком» (1952, серія «Русская классическая музыкальная критика») та «Двадцатипятилетие Бесплатной музыкальной школы» (1953; обидві – Москва). Був ред. наук.-популяр. нарису О. Шуазі «Строительное искусство древних римлян» (1938), ред. і автором приміток до праці О. Сєрова «Русская народная песня как предмет науки» (1952; обидві – Москва). Друкувався в г. «Советское искусство» та ін.

Пр.: Об учебнике гармонии Чайковского // Сов. музыка. 1940. № 5–6; Концерт украинской песни // Сов. искусство. 1945, 8 марта; Проблемы исполнительства в эстетике А. Н. Серова // Пробл. сов. исскуства. Москва, 1954; Некото­рые вопросы оперной эстетики // Вопр. музыкознания. 1956. Т. 2; О выразитель­ных средствах гармонии в их связи с драматизмом вокальной музыки // Там само. 1960. Т. 3.

Літ.: Шостакович Д. Выдающийся му­зыковед // Волж. коммуна. 1943, янв.; Цалай-Якименко О. С. Оголевець Олексій Степанович // Альм. пошани й визнан­ня Полтавщини: 100 видат. особистостей Полтавщини минулих століть. П., 2003; Когут П. О. Мої зустрічі з О. С. Оголевцем // Рідний край: Альм. 2012. № 2(27); Оголевець А. О. С. Оголевець – людина, громадянин, учений (до 125-річчя від дня народження одного з найвизначніших музикознавців світу) // Там само. 2019. № 1(40); Ротач П. П., Ротач О. П. Полтавщина літературна: Енциклопед. біобібліогр. слов. Кн. 2. П., 2020.

П. П. Ротач, О. П. Ротач

Основні праці

Об учебнике гармонии Чайковского // Сов. музыка. 1940. № 5–6; Концерт украинской песни // Сов. искусство. 1945, 8 марта; Проблемы исполнительства в эстетике А. Н. Серова // Пробл. сов. исскуства. Москва, 1954; Некото­рые вопросы оперной эстетики // Вопр. музыкознания. 1956. Т. 2; О выразитель­ных средствах гармонии в их связи с драматизмом вокальной музыки // Там само. 1960. Т. 3.

Рекомендована література

  1. Шостакович Д. Выдающийся му­зыковед // Волж. коммуна. 1943, янв.;Google Scholar
  2. Цалай-Якименко О. С. Оголевець Олексій Степанович // Альм. пошани й визнан­ня Полтавщини: 100 видат. особистостей Полтавщини минулих століть. П., 2003;Google Scholar
  3. Когут П. О. Мої зустрічі з О. С. Оголевцем // Рідний край: Альм. 2012. № 2(27); Оголевець А. О. С. Оголевець – людина, громадянин, учений (до 125-річчя від дня народження одного з найвизначніших музикознавців світу) // Там само. 2019. № 1(40); Ротач П. П., Ротач О. П. Полтавщина літературна: Енциклопед. біобібліогр. слов. Кн. 2. П., 2020.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Оголевець Олексій Степанович / П. П. Ротач, О. П. Ротач // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-74909. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

74909

Кількість переглядів цього року:

9

Схожі статті

Олійник
Людина  |  Том 24 | 2022
П. М. Перебийніс
Конопльов
Людина  |  Том 14 | 2014
В. І. Трощенко
Дутко
Людина  |  Том 8 | 2016
Г. М. Хмель-Дунай

Нагору