Огоновський Людомир Петрович
Визначення і загальна характеристика
ОГОНО́ВСЬКИЙ Людомир Петрович (25. 06. 1891, містечко Нижнів, нині село Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. — 06. 11. 1955, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — військовик, громадський діяч. Син Петра, брат Володимира Огоновських, племінник Іларія, Миколи та Омеляна Огоновських і К. Левицького. Закін. г-зію, юрид. факультет Львів. університету, школу старшин австро-угор. армії. Був чл. укр. молодіж. і спорт. т-в. Під час 1-ї світової війни брав участь у боях із рос. військами, після поранення — офіцер військ. поліції у Львові. У жовтні 1918 став чл. підпіл. Центр. військ. комітету, 1 листопада того ж року взяв участь у встановленні укр. влади у Львові, зокрема роззброїв 200 поліцаїв. Під час укр.-польс. війни 1918–19 — командир польової жандармерії 3-го корпусу УГА, у міжвоєнні роки — чл. УВО. Актив. учасник проголошення 30 червня 1941 у Львові Акту відновлення Української Держави, організатор і очільник місц. укр. допоміж. поліції, разом із якою згодом включений до дивізії «Галичина». У березні 1945 важко поранений побл. Відня. Мешкав у таборах для інтернованих, звідки виїхав до США. Діяч низки укр. громад.-культур. організацій.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
