Огородник Орест Володимирович
ОГОРО́ДНИК Орест Володимирович (28. 04. 1973, Львів) — актор, режисер, драматург. Заслужений діяч мистецтв України (2016). Обл. премія ім. Б. Романицького (2009). Закін. Вищий муз. інститут (Львів, 1994), філол. факультет Львів. університету (2005; курс Ф. Стригуна; спеціальність «режисер театру»). Від 1994 — актор і реж. Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (Львів), де поставив вистави за влас. п’єсами: «Мила моя, люба моя» (2000), «Івасик Телесик» (2004), «Криза» (2009), «Останній гречкосій» (2011), «Блазні мимоволі» (2013), «Безодня» (2015), «Соло для мідних труб» (2019), «Каліка з Інішмаану» М. Макдонага (2020). Створ. О. ролі різноманітні за сценіч. темпераментом, діапазоном, відчуттям природи образу. Був реж. і сценаристом 5-ти фестивалів нац. меншин, 1-го Міжнар. фестивалю ім. К. Цісик (2011) у Львові.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Хома Кичатий («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Михайло Старицький («Марія Заньковецька» І. Рябокляча), Калинович, Іван Барильченко, Найда («Хазяїн», «Житейське море», «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Ґраса («Маклена Ґраса» М. Куліша), Юра, Степан Балинський, Тарас Лапка («Гуцулка Ксеня», «Шаріка» Я. Барнича), Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Степан («Державна зрада» Р. Лапіки), Ісус Варавва, Петро, Кайяфа, Барух («Ісус, син Бога живого» В. Босовича), Подорожній, Запорожець («Невольник» Т. Шевченка), Федон («Оргія» Лесі Українки), Інспектор, Аристарх, Орест, Державний службовець («Останній гречкосій», «Безодня» О. Огородника), Тібальт, Лаерт («Ромео і Джульєтта», «Гамлет» В. Шекспіра), Тобі («Візит літньої пані» Ф. Дюрренматта), Містер Гоппер («Віяло леді Віндермір» О. Вайлда), Едвін («Сільва» І. Кальмана), Родольфо («Циліндр» Е. де Філіппо).
- Основні вистави
- «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (2008), «За двома зайцями» М. Старицького (2018).
Завантажити статтю
Людина 
