Огуз
О́ГУЗ — найбільший курган України. Споруджений на перехресті шляхів із Кам’янського городища на Боспор та хору Херсонеса наприкінці 4 ст. до н. е., є усипальнею царя Скіфії. Знаходиться за 3 км на Пн. Сх. від смт Нижні Сірогози Генічес. р-ну Херсон. обл. Досліджений М. Веселовським (1891–94), В. Ротом (1902), О. Лєсковим (1972), Ю. Болтриком (1979–81). Насип кургану (вис. 21 м, діаметр 110 м, об’єм 117 тис. м3) складений із блоків дерну, його оточували вапняк. крепіда, рів і вал. Від кургану на Сх. облаштована церемоніал. алея довж. бл. 800 м. Під курганом відкрито центр. і 2 бокові могили (всі пограбовані у давнину). Центр. могила є склад. поховал. спорудою: у великій ямі було зведено кам’яний склеп боспор. типу, до якого вів довгий дромос (35 м), видовбаний у материку. Вона сполучена лазом із пд. могилою, що виконувала допоміжні функції. Серед вцілілих речей — золоті скіф. та срібні фракій. оздоби вуздечок. На Зх. від склепу, на поховал. доріжці, виявлено поховання коня, за ним — яму ще з 4-ма конями. На вході до склепу — три охоронці: один (вис. 2 м) у дромосі, два — побл. зх. входу на поховал. доріжку. В Пн. могилі було поховано дружину царя у супроводі служниці та 3-х коней у коштовній фракій. вузді. Збереглися деталі катафалка, кістяні аплікації саркофага, посуд, бл. 6 тис. золотих прикрас, зокрема сережка у вигляді сфінкса, крипундії, негроїдні обличчя; платівки із зображеннями персонажів антич. міфології: Афіни, Аполлона, Геракла, Горгони.
Рекомендована література
- Фиалко Е. Е. Костяные изделия из кургана Огуз // Скифы Северного Причерноморья. К., 1987;
- Болтрик Ю. В., Фіалко О. Є. Огуз — курган скіфського царя кінця IV ст. до н. е. // Золото степу. Археологія України. К.; Шлезвіг, 1991;
- J. Boltrik, E. Fialko. Der Oguz-Kurgan: Die Grabanlage eines Skythenkönigs der Zeit nach Ateas // Hamburger Beitröge zur Archäologie 18, 1991. Mainz, 1996;
- Болтрик Ю. В. Огуз — курган на ключовому роздоріжжі Скіфії (пошук Херсонеського сліду) // Археологія і давня історія України. 2017. Вип. 2.