Одарченко Олексій Опанасович
ОДА́РЧЕНКО Олексій Опанасович (1866, м. Лебедин, нині Сум. обл. — 11. 09. 1940, Прага) — правознавець. Закін. юрид. факультет С.-Петербур. університету. Від 1903 працював завідувач відділу та заст. керуючого Київ. відділ. Пд.-Рос. пром. банку; від 1907 викладав політекономію на Вечір. вищих жін. курсах, Вищих комерц. курсах та в Університеті св. Володимира у Києві. Чл.-фундатор Київ. реліг.-філос. товариства (1908) і київ. філії товариства «Просвіта» (1909). Від 1909 — приват-доцент Варшав., від 1915 — Моск. університетів. Член Поміс. собору РПЦ від мирян (1917). Від 1921 — на еміграції в Польщі. Член Рос. академ. групи, її представник у Тимчас. Варшав. комітеті по боротьбі з голодом у Росії (1922), делегат 2-го з’їзду рос. академ. груп у Празі (1922), проф. торг. і фінанс. права Варшав. університету. 1923–40 — проф. УВУ в Празі; водночас від 1923 — чл. ревізій. комісії Укр. правн. товариства у Чехо-Словаччині; від 1926 — надзвич. чл. Укр. наук. інституту в Берліні. Учасник 2-го укр. наук. (1932) та укр. правн. (1933) з’їздів, чл. товариства «Музей визвольної боротьби України» у Празі. Почес. проф. Варшав. університету, почес. чл. Союзу рос. письменників і журналістів у Чехо-Словаччині. Автор наук. праць з історії, права, економіки укр., рос., чес. мовами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Аграрная реформа и право. К., 1907; Теория ренты. С.-Петербург, 1908; Monistická teorie: hodnoty hospodářských statků. Praha, 1938 (співавт.); Кто наследник царского престола в России? Прага, 1939.
Рекомендована література
- Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. 1942;
- Труды русской, украинской и белорусской эмиграции, изданные в Чехословакии в 1918–1945 гг. Т. 1, ч. 1. 1996 (обидві — Прага).
Завантажити статтю
Людина 
