Одеська швейна фабрика

ОДЕ́СЬКА ШВЕ́ЙНА ФА́БРИКА  — підприємство легкої промисловості. Засн. 1920 (від 1931 — ім. В. Воровського). Підпорядк. Одес. губерн. раді нар. господарства (потім підпорядкування неодноразово змінювалося). Під час 2-ї світової вій­ни 1941 устаткування підприємства демонтовано й евакуйовано в смт Тельма Іркут. обл. (РФ), де 90 швачок із Одеси навчили ремеслу 200 місц. майстринь, і було уведено в дію суконну ф-ку (шили та ремонтували обмундирування для фронту). Після звільнення Одеси 1944 роботу ф-ки відновлено. 1965 на її базі, як гол. підприємства, створ. Одес. вироб. швейне об’єднання ім. В. Воровського, до складу якого ввійшли також Одес. ф-ки головних уборів та білизн. виробів, Балт., Болград. та Ізмаїл. швейні ф-ки. Осн. продукція: верх. жін. одяг, жін. та дит. сукні з різних тканин, білизна, головні убори. Підпр-ва об’єднання у 1960-х рр. оснащено новими високопродуктив. універс. спец. машинами, пневмат. пресами. У пошив. цехах збільшено потужності технол. потоків, створ. централізов. оздоблюв. цехи. Пошиття бавовн. суконь, білизни та ін. виробів переведено на агрегатно-груп. потоки з пачк. системою запуску (в об’єдн. функціонували 24 такі потоки). На О. ш. ф. уведено в дію інформ.-обчислюв. центр (вул. Ґарібальді, № 10; тут знаходилася й контора), впроваджено АСК виробництвом (1970). Вироб. підрозділи об’єдн. (1982) в Одесі були розміщені за різними адресами, зокрема філія — на вул. Жуковського, № 19, цех № 5 — вул. Підбільського, № 45, цех № 9 — вул. Льва Толстого, № 21 тощо. У 1980-х рр. для ф-ки побудовано нове приміщення на околиці міста (вул. Ільфа та Петрова, № 20). У 1990 об’єдн. виготовило продукції на суму 44,3 млн крб. На поч. 1990-х рр. його підприємства приватизовано, О. ш. ф., зокрема, 1995 перетвор. у ЗАТ, а 2011 — у ТДВ. На ній 2003 працювали 90, 2006 — 65, 2011 — 8 осіб. Нині підприємство фактично припинило свою вироб. діяльність, приміщення здають в оренду.

Завантажити статтю