Одеське газове родовище
Визначення і загальна характеристика
ОДЕ́СЬКЕ ГА́ЗОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади газу. Знаходиться в центр. частині пн.-зх. шельфу Чорного моря, за 150 км від Крим. п-ова, 130 км від Одеси та 110 км від порту Чорноморськ; у межах Причорномор.-Крим. нафтогазонос. області Пд. нафтогазонос. регіону України. Тектонічно О. г. р. приурочене до зх. частини Скіф. плити та до зх. центрикліналі Каркінітсько-Північнокрим. прогину (до пн.-сх. схилу Кілійсько-Зміїного підняття). Газоносність пром. значення встановлено у палеоцен. відкладах — верх. еоцені, верх. та нижньому палеоцені, а також у маастрихт. ярусі верх. крейди. Продуктивні пласти залягають в інтервалі глиб. 640–1630 м. Продуктив. горизонтами Одес. підняття є брахіантикліналлю пн.-сх. простягання з розмірами 15 × 3 км у межах контуру газоносності (вис. бл. 30–200 м), ускладнене пд.-зх. та пн.-сх. підняттями. О. г. р. складене териген. і карбонат. породами крейди, палеогену і неогену. Колектори порові у пісковиках і тріщинно-порові у вапняках. Поклади газу склепінні тектонічно екрановані. Їх режим водонапірний. Склад газу палеоценового й еоценового покладів однаковий, містить 96–98 % метану, 0,3–1,2 % етану, у незнач. кількостях пропан, бутан, пентан, а також до 1 % вуглекислого газу та до 1,6 % азоту. Одес. структура була виявлена 1975. Розвідувал. буріння розпочато 1984, а О. г. р. відкрито 1988. Початк. видобувні запаси категорій А+В+С1 — 11 199 млн м3. 2007–12 відбувалася підготовка до пром. освоєння родовища. 2012 по укладеному підвод. трубопроводу видобутий газ почав надходити до Криму. Від 2014 рос. влада незаконно продовжила експлуатувати родовище.