Одеський академічний обласний театр ляльок
Визначення і загальна характеристика
ОДЕ́СЬКИЙ АКАДЕМІ́ЧНИЙ ОБЛАСНИ́Й ТЕА́ТР ЛЯЛЬО́К
Засн. 1932 як структур. підрозділ Одес. ТЮГу з ініціативи актора та реж. Ю. Гіммельфарба (його кер.) та художниці Г. Павлович. 1941 театр був розформований. 1944 відновив діяльність в Одесі як самостій. заклад, отримав власне приміщення за адресою: вул. Пастера, № 62, від 1988 — у приміщенні за адресою: вул. Пастера, № 15. У 2009–12 здійснено капітал. реконструкцію будівлі. Від 2013 поряд із постій. репертуаром вистав для дит. аудиторії у театрі сформувався вечір. репертуар — понад 10 постановок для дорослих. 2018 отримав звання «академічний». У репертуарі — «Петрушка-іноземець» С. Маршака (1935), «Ляльки та люди» В. Алексєєва, Ю. Гіммельфарба (1948), «Таємниця старого маяка» К. Крилова, Ю. Гіммельфарба (1959), «Ніколи не згасне» В. Орлова (1975), «Нова земля (Планета гномів)» Ю. Вольського (1977), «До третіх півнів» В. Шукшина (1981), «Веселі пригоди козака Купріяна» Р. Бродавка (1995), «Тринадцята зірка» В. Ольшанського (2012), «Коняги» Р. Москової, «Оскар та Рожева дама» Е.-Е. Шмідта (обидва — 2013), «Сто ієн за послугу» Б. Мінору (2014), «Козацькі пригоди» Ю. Чайки (2016), «Інтерв’ю з відьмами» Є. Корняга, «Папір» О. Горенштейна, «Олеся. Містифікація» О. Купріна (усі — 2017), «Баби Бабеля» за І. Бабелем (2018), «Буратіно» О. Толстого (2019), «Dawn-way. Дорога в нікуди» О. Богаєва, «Мертві душі» за М. Гоголем (обидва — 2021). О. а. о. т. л. — багатораз. учасник всеукр. та міжнар. конкурсів та фестивалів (США, Японія, Нідерланди, Румунія, Фінляндія, Болгарія, Молдова та ін.). У різний час у театрі працювали або працюють реж. С. Єфремов, Є. Гіммельфарб, В. Левченко, актор і реж. Ф. Міндлін, актори Н. Лук’янченко, С. Михайленко, В. Стрілець, І. Цуркан, О. Чабан, Т. Щербата; художники М. Вилкун, Р. Бурдман та ін. Дир.-худож. кер. — Й. Меркович (від 2008), гол. реж. — Ю. Чайка (від 2019), гол. художник — С. Прокоф’єва (від 1995).