Одинець Олексій Сергійович
ОДИНЕ́ЦЬ Олексій Сергійович (24. 03. 1929, Київ — 21. 07. 2019, там само) — кінорежисер, актор, педагог. Заслужений працівник культури УРСР (1988). Член НСКінУ (1997). Закін. істор. факультет Вінн. пед. інституту (1951) та Школу-студію МХАТ (1958). Відтоді працював у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки. Від 1973 — на Київ. студії телебачення. О. першим з укр. реж. почав працювати у новому жанрі — докум. відеофільмі, зокрема серед його робіт — «Путь неторована» (про першого Президента України Л. Кравчука), «Симфонія Закарпаття», «Вперед, до минулого!» (до річниці першої телепередачі Київ. телецентру), трилогія відеофільмів «Хто ми?» (про молоду укр. державу, у співпраці з В. Горпенком). Розробив низку організац.-твор. методів щодо здійснення прямих телевіз. трансляцій особливо важливих подій. Зокрема, йдеться про реліг. трансляції до 1000-річчя християнства, відкриття меморіалу. Саме тоді вперше на укр. телебаченні О. транслював передачу, задіявши 18 телекамер. Водночас від 1976 викладав у Київ. університеті театру, кіно і телебачення. Автор підручника «Режисура телебачення» для студентів 1–4 курсів (К., 2011).