Одинець Олексій Сергійович

ОДИНЕ́ЦЬ Олексій Сергі­йович (24. 03. 1929, Київ — 21. 07. 2019, там само) — кінорежисер, актор, педагог. Заслужений працівник культури УРСР (1988). Член НСКінУ (1997). Закін. істор. факультет Вінн. пед. ін­ституту (1951) та Школу-студію МХАТ (1958). Від­тоді працював у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки. Від 1973 — на Київ. студії телебаче­н­ня. О. першим з укр. реж. почав працювати у новому жанрі — докум. ві­деофільмі, зокрема серед його робіт — «Путь неторована» (про першого Президента України Л. Кравчука), «Симфонія Закарпа­т­тя», «Вперед, до минулого!» (до річниці першої телепередачі Київ. телецентру), трилогія ві­деофільмів «Хто ми?» (про молоду укр. державу, у спів­праці з В. Горпенком). Роз­робив низку органі­зац.-твор. методів щодо здійсне­н­ня прямих телевіз. транс­ляцій особливо важливих подій. Зокрема, йдеться про реліг. транс­ляції до 1000-річчя християнства, від­кри­т­тя меморіалу. Саме тоді вперше на укр. телебачен­ні О. транс­лював пере­дачу, задіявши 18 телекамер. Водночас від 1976 викладав у Київ. університеті театру, кіно і телебаче­н­ня. Автор під­ручника «Режисура телебаче­н­ня» для студентів 1–4 курсів (К., 2011).

Завантажити статтю