Одуденко Владлен Володимирович

ОДУДЕ́НКО Владлен Володимирович (16. 01. 1975, Київ) — художник-постановник театру і кіно, живописець. Чоловік К. Косьяненко. Національна премія України імені Т. Шевченка (2021, за т/ф «Атлантида», реж. В. Васянович), кінопремія «Золота дзиґа» (2019, за т/ф «Дике поле», реж. Я. Лодигін; 2020, за т/ф «За- хар Беркут», реж. А. Сеїтаблаєв, Дж. Вінн; 2021, за т/ф «Атлантида»). Член НСХУ (2003), НСКінУ (2021), Європ. (2016) та Укр. (2017) кіноакадемії. Закін. Академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 1999; викл. О. Бурлін, Д. Лідер, О. Бобровников). Відтоді — гол. художник компанії «Арена-Дизайн». Художник-постановник фестивалю «Слов’янський базар» (Михайлівська площа, 2000), програми «Людина року» (Нац. палац «Україна», 2000–03), театралізов. шоу «День Києва» (Майдан Незалежності), мюзиклу «Екватор» (Київ. театр оперети; обидва — 2003) у Києві та ін. В оригін. та виразних сценогр. проектах синтезує сучасні форми та технології з прийомами академ. школи сценогр. мистецтва. Оформив вистави «Екватор» (2003, Київ. театр оперети) та «Той, хто з неба впав» (2006, Нац. драм. театр ім. І. Франка) О. Вратарьова, «За двома зайцями» М. Старицького (2007, Севастоп. рос. драм. театр ім. А. Луначарського), «Дiм» Н. Маккартні (2021, Київ. театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра) тощо. Як художник-постановник брав участь у створенні фільмів «Паршиві вівці» (реж. С. Чекалов), «Чудеса в кепці» (реж. А. Григор’єв; обидва — 2010), «Собачий вальс» (2011, реж. Т. Ткаченко), «Креденс», «Звичайна справа» (обидва — 2013, реж. В. Васянович), «Поводир» (реж. О. Саніна), «Самотній за контрактом» (реж. Є. Матвієнко), «Плем’я» (реж. М. Слабошпицький; усі — 2014), «Сторожова застава» (2015, реж. Ю. Ковальов), «Рівень чорного» (2017, реж. В. Васянович), «Крути 1918» (реж. О. Шапарев), «Додому» (реж. Н. Алієв; обидва — 2019), «Екс» (реж. С. Лисенко), «Ми є. Ми поруч» (реж. Р. Балаян; обидва — 2020), «Щедрик» (реж. О. Моргунець-Ісаєнко), «Відблиск» (реж. В. Васянович; обидва — 2021), «Люксембург, Люксембург» (2022, реж. А. Лукіч).

Завантажити статтю