ОДУ́ДЬКО Тиміш Романович (11(24). 09. 1912, с. Хоровець, нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. — 25. 07. 1982, Львів) — поет, пере­кладач. Член СПУ (1945). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Вінн. пед. ін­ститут (1939). Від 1930 — на журналіст. роботі, зокрема 1947–56 очолював ред. г. «Львовская правда», потім — львів. видавництво «Каменяр» та обл. упр. у справах видавництв, полі­графії і книжк. торгівлі. Від 1976 — пенсіонер респ. значе­н­ня. Дебютував 1930 віршем «Місто» у шепетів. рай. г. «Шлях Жовтня». Осн. мотиви лірики: воєн­на звитяга, мирне життя і праця, краса рідної землі, інтимні почу­т­тя. Писав також для дітей: зб. «Для маленьких друзів» (Л., 1959). Деякі його вірші покладені на музику (пісні «На­ступає туча темна», «Заш­уміла калинонька» тощо). Пере­кладав з російської мови: роман «Ратоборці» А. Югова (1961), повість «Пісня степу» В. Глотова (1964).