ОДУ́ХА Антон Захарович (12(25). 02. 1910, с. Янушівці Ізяслав. пов. Волин. губ., нині Іванівка Шепетів. р-ну Хмельн. обл. — 17. 05. 1967, Київ) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Шепетів. технікум механізації та електрифікації с. господарства (1932). Від­тоді служив у військах НКВС у м. Тула (РФ). Направлений у 1-річну школу молодших командирів НКВС, але не закін. її, оскільки був заарештований. Після звільне­н­ня працював електриком у Харкові; на буд-ві військ. м-ка у м. Славута Камʼянець-Поділ., нині Хмельн. обл.; від 1936 — учителем, зав. початк. школи у Славут. р-ні. Влітку 1941 створив і очолив під­піл. групу, пере­творену 1942 на партизан. загін ім. Ф. Михайлова, а у вересні 1943 — на партизан. зʼ­єд­на­н­ня, що вело бо­йові дії проти нім. військ і загонів УПА. На час роз­формува­н­ня (квітень 1944) воно нараховувало понад 4 тис. осіб. У березні 1944 зʼ­єд­на­н­ня О., а також зʼ­єд­на­н­ня і загони С. Олексенка, Ф. Кота та ін. рад. партизанів (загалом 8 тис. осіб) залучено для ліквідації груп укр. пов­станців у Житомир., Рівнен., Терноп., Камʼянець-Поділ. обл. Водночас від травня 1943 О. був 1-м секр. Славут. під­піл. райкому, від вересня того ж року — чл. Камʼянець-Поділ. під­піл. обкому партії. Від 1945 — лейтенант у запасі. Закін. Київський університет (1949). Працював за­ступник голови Хмельн. облвиконкому; 1948–56 — директор Львів. наук. б-ки. 1949 звернувся до уповноваженого Президії АН УРСР по львів. академ. установах Й. Штокала з проха­н­ням до­зволити знищити 180 тис. примірників реліг. літ-ри з наявних 300 тис. у фондах б-ки. Від 1957 — персон. пенсіонер. Від 1958 мешкав у Києві. У Славуті встановлено погру­д­дя О.