О́БАЛЬ Петро Па­влович (19. 04. 1900, с. Ободівка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 26. 05. 1987, м. Стрий Львів. обл.) — живописець і графік. Член СХУ (1945). Закін. Краків. АМ (1925; викл. Т. Аксентович, В. Яроцький). Брав уроки скульп­тури й різьби в польс. скульптора К. Дуніковського, ви­вчав графічні мистецтва, курси яких вели Л. Вичулковський, Я. Войнарсь­кий, С. Станкевічувна. Викладав малюва­н­ня та калі­графію в польс. гімназіях у містах на польс. По­морʼї: Сєрадз (1925), Бродніца (1927), Гнєв (1931–35), Староґард (1935–39); працював на Лемківщині в м. Сянок (нині Польща); 1942–49 — у м. Стрий. 1950 був без­під­ставно заарешт. і до 1956 пере­бував в увʼязнен­ні в м. Караґанда (Казах­стан). Реабіліт. Учасник кра­йових (від 1923), між­нар. (від 1933) худож. ви­ставок. Перші персон. — у Староґарді Ґданському та Бидґощі (обидві — 1936, Польща). На ви­ставці укр. графіки 1932 у Львові, організованій Асоц. незалеж. укр. мистців, пред­ставив 14 дереворізів, з яких 3 — кольорові. У париз. ж. «Revue la Moderne» вмістили роз­логу ста­т­тю про молодого художника. Працював у станк. живописі, станк., книжк. та ужитк. графіці. Автор екслібрисів. До 2-ї світової вій­ни пере­важну частину графіч. творів виконував у техніці дереворізу та рисунку пером; після 1945 ще деякий час різьбив на лаковій поверх­ні; у період увʼязне­н­ня створював акварел. мініатюри та невеликі порт­рети олівцем; після засла­н­ня через хворобу руки працював на більш мʼякому матеріалі — лінолеумі. Твори О. вирізняються викори­ста­н­ням елементів сецесії та s-подіб. лінії В. Гоґарта («лінії краси», полумʼя), кон­структивно-простор. залуче­н­ням ліній. пер­спективи. Нині зафіксовано 87 творів О. в техніці гравюри на дошці по­здовж. роз­пилу; усього — бл. 700 робіт у різних техніках. Окремі картини зберігаються у Нац. музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, Терноп., Івано-Фр., Хмельн., Горлів. ХМ, Дрогоб., Стрий. краєзн. музеях.