Обера
Визначення і загальна характеристика
ОБЕРА́ (іспан. Oberá) — місто у провінції Місьйонес, Арґентина. Знаходиться на крайньому Пн. Сх. країни, за 851 км від Буенос-Айреса. Площа 155 км2. Насел. 56 528 осіб (2022). Нині на тер. О. співіснують понад 15 етніч. спільнот вихідців з іммігрантів, які зберігають свої спадщину та традиції. Здавна на цих землях проживали кочові племена індіанців. Європ. колоністи (з Норвегії, Франції, Німеччини та Швеції) зʼявилися тут лише на поч. 20 ст. Непрості умови перебування на місцевості з густими лісами не сприяли облаштуванню колонії. Нова група колоністів (переважно зі Швеції) приїхала 1913, згодом до них приєдналися переселенці 40-а різних національностей, зокрема й українці. Офіц. датою заснування О. прийнято вважати 1928. На тер. міста з його околицями представлені незначні запаси корис. копалин: базальту, марганцю, кришталю, напівдорогоцін. каміння тощо. О. — найбільший виробник чаю в Арґентині. Вирощують також мате (традиц. рослина для регіону), тютюн, бавовник, цукрову тростину, рис, каву, кукурудзу, ефіроолійні культури, кавуни, цитрусові, троянди та орхідеї. Основні галузі промисловості: ліс., деревообробна, целюлозно-папер., маш.-буд. і харчова. Провідне місце займає туризм. Серед унікал. природоохорон. обʼєктів — заказник Чачі, водоспади Іґуасу, Беррондо, Сад птахів, парки Монтеавентура і Обера, Зоотоксикол. центр (найбільший рептиларій Арґентини). У Парку націй розташ. культур. комплекс, що складається з 16-ти різних будинків, споруджених місц. общинами, та музей історії та природн. наук. Щорічно проводять Нац. фестиваль іммігрантів (збирається понад 150 тис. людей). О. називають «містом церков», оскільки тут знаходиться 30 храмів (переважно катол. та греко-катол.), зокрема кафедрал. собор св. Антонія Падуанського (1943–60). Встановлено монумент до 50-річчя О.
Перші українці почали прибувати на тер. сучас. О. 1897 з Галичини. У міжвоєн. період кількість переселенців помітно зросла. 1958 в О. відкрито укр. баптист. церкву, 1960 — Укр. біблій. інститут. В Інституті, окрім навч., проводили лекції про видат. діячів укр. культури. При ньому діяв хор, який виконував реліг. та українські народні пісні. 1971 засн. Укр. громаду, 1998 — Укр. дім. 1978 в місті встановлено памʼятник Т. Шевченку. 2006 в О. відбувся 2-й Латиноамер. зʼїзд етніч. українців. З огляду на численну укр. діаспору міста (бл. 5 тис. осіб), на факультеті мистецтв та дизайну Нац. університету Місьйонес запроваджено викладання українською мовою. Нині функціонують танц. ансамбль «Барвінок», хор «Соловей». З О. повʼязані життя та діяльність церк. діяча УГКЦ Йосипа II Галабарди.
Літ.: Данилишин М. Українці в Аргентині. Буенос-Айрес, 1979; Василик М. Українські поселення в Аргентині. Мюнхен, 1982; Українці в Арґентині. К., 1997–98.
Д. Ю. Гринюк
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
