Обитічна коса

Визначення і загальна характеристика

ОБИТІ́ЧНА КОСА́  — невеликий півострів в Азовсь­кому морі. Знаходиться у Бердян. р-ні Запоріз. обл., побл. м. Приморськ. Назва коси походить від нині забутого місц. геогр. терміна «обіток» («потік води, що щось огинає»), а від нього похід. прик­метник обитічний, тобто обтічний. О. к. є однією з найдовших піщаних кіс на Азов. морі; простягається на 32 км у море між Обитічною затокою та Бердянською затокою. Місцевість характеризується дюнним рельєфом та невеликими солоними озерцями у центрі коси. Сх. берег прямолінійний, зх. — поділений на мілкі та вузькі затоки. Із зх. боку у серед. частині коси є маленькі острівці. Під час штормів деякі відмілини коси затоплюються, і виникають у вузьких місцях тимчас. протоки, довж. яких може становити 8 м. Поверхня О. к. слабохвиляста, рівнинна, піднімається на 1,5–2 м над р. м. Складається з піску та черепашк. детриту. Переважає сухостеп. рослинність та галофіти, навколо озер — зарості осоки, очерету. Трапляються зарості деревно-чагарник. рослинності. Від 1980 має статус ландшафт. заказника (див. «Коса Обитічна», площа 8863 га). Разом із прилеглою Обитіч. затокою охороняється на міжнар. рівні, оскільки входить до водойм Рамсар. конвенції.

На підвищеннях у сх. частині коси переважає піщана степ. рослинність, а на зниженнях у зх. частині — галофітна та лучна рослинність. Тут присутні штучні лісові насадження дерев та чагарників: в’яз гладкий, маслинка вузьколиста, робінія звичайна, сосна кримська, тамарикс стрункий тощо. Фауна О. к.: 99 видів птахів, 53 — риб, 34 — ссавців, 5 — плазунів, 2 — земноводних. На острівцях — місця гніздування птахів (у період їх міграції тут буває бл. 60 тис. птахів), серед яких — 17 видів, занесених до Червоної книги України. Трапляється дуже рідкіс. вид — крячок рябодзьобий. Серед плазунів до Червоної книги України занесено гадюку степову. Води уздовж узбережжя є р-нами масового нересту мор. риб. Коса разом з Обитіч. затокою — місце рекреації.

Завантажити статтю