Обмачів
Визначення і загальна характеристика
О́БМАЧІВ — село Ніжинського (до липня 2020 — Бахмацького) району Чернігівської області. У червні 2020 Обмачів. сільс. раду з селами Вербівка, Осіч і Слобідка зараховано до Батурин. міської громади. О. знаходиться на лівому березі р. Сейм (притока Десни, бас. Дніпра), за 160 км від обл. центру, 91 км від райцентру, 7 км від м. Батурин і 29 км від залізнич. ст. Бахмач. Площа 2,2 км2. За переписом насел. 2001, проживала 1021 особа; нині — понад 900 осіб; переважно українці. Знайдено артефакти неоліту, бронзи, раннього заліз. віку, волинців. культури та давньорус. часу. Пам’ятки археології місц. значення: городище Обмачів-1 (1 тис. до н. е., 12–13 ст.), поселення Заплава (5 тис. до н. е., 13 ст.), Сосни (5–3 тис. до н. е.), Обмачів-2 (Грудок, 5–1 тис. до н. е., 12–13 ст.), Обмачів-3 (4–2 тис. до н. е.), Горби (4–3 тис. до н. е., 11–13 ст.), Селище (2 тис. до н. е., 7–8 ст.), Обмачів-Сейм (1 тис. н. е.). Уперше згадується в писем. джерелах 1636. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1649–1782 — у складі Батурин. сотні Ніжин. полку. 1654 зведено церкву Різдва Богородиці. Тривалий час село належало Миколо-Крупицькому монастирю, що був засн. у давньорус. час (с. Осіч; збереглися залишки муру 18 ст. і пам’ятки 19 ст., зведені у формах класицизму, — Преображен. церква, 1803–58; дзвіниця, 1823–25; будинок настоятеля, 1838). Тут мав хутір гетьман І. Мазепа. 1782–91 — у складі Новгород-Сівер., 1791–96 — Черніг. намісництв; 1797–1802 — Малорос., 1802–1925 — Черніг. губ.; 1781–1923 — Конотоп. пов. Село входило до Батурин. волості. 1866 було 388 дворів, мешкали 2267 осіб; 1897 — відповідно 431 і 3289 осіб. У 19 ст. працював винокур. завод, діяла земська школа. На поч. 20 ст. зведено Свято-Успен. церкву, що була майже зруйнована більшовиками (нині знову належить православ. громаді). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Конотоп. округи; у лютому–жовтні 1932 — Київ., відтоді — Черніг. обл.; 1923–32, 1935–60 — Батурин., 1932–35 та 1960–2020 (з перервою) — Бахмац., у січні–лютому 1965 — Борзнян., від 2020 — Ніжин. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено імена 250 жертв), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. У брат. могилі поховано 18 воїнів-визволителів. У вересні 1943 загинув неповноліт. К. Герасько, який сприяв переправі через Сейм рад. розвідників. На фронтах 2-ї світової війни воювали 524 воїни-земляки, з них 272 були вбиті (споруджено пам’ятник). Станом на 1947 до Обмачів. сільс. ради належали хутори Кармашів і Слобідка. 1988 проживали 1272 особи. В О. — навч.-вихов. комплекс, Будинок культури, фельдшер.-акушер. пункт. Від 1984 охороняють гідрол. заказник місц. значення Обмачівський (210 га).