Оброшине

ОБРО́ШИНЕ — село Львівського (до липня 2020 — Пустомитівського) ра­йону Львівської області. У жовтні 2020 з Оброшин. (с. Пришляки), Конопниц. і Ставчан. (Дібрівки, Під­гайці) сільс. рад утвор. Оброшин. сільс. громаду (44 км², 7641 особа). О. знаходиться за 16 км від Львова, 8 км від м. Пустомити та 1,5 км від залізнич. ст. Оброшине. Тут бере початок р. Щирець (притока Дністра). Площа 20 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 4186 осіб; нині — 4064 особи; пере­важно українці. 1995 під час роз­копок В. Коноплею виявлено артефакти 11–12 ст. і пізнього Середньовіч­чя. Археол. дослідж. також провадили 2002, зокрема в ур­очищах Чорна Дорога (зна­йдено уламки гончар. кераміки темно-сірого кольору княжого часу) та Біля Ліхачевського (фрагмент кремʼяного від­щепу сіро-жовтого кольору). О. вперше згадується в писем. джерелах 1431. У 1466–1939 належало львів. римо-катол. архі­єпис­копам. До 1772 та 1919–39 — під владою Польщі; 1772–1918 — Австро-Угорщини (до 1867 — Австрія); 1918–19 — ЗУНР. 1730 закладено Оброшинський парк (нині дендропарк заг.-держ. значе­н­ня) та збудовано палац. комплекс архі­єпис­копів (арх. Ю. Фонтана; нині памʼятки архітектури нац. значе­н­ня) — палац, служб. флігелі й огорожа з парад. і госп. брамами. 1788–91 споруджено костел Воздвиже­н­ня Святого Хреста (у рад. період використовували як склад, нині майже повністю зруйнований); 1912–14 — церкву св. Дмитрія (арх. О. Лушпинський і Т. Обмінський, нині памʼятка архітектури місц. значе­н­ня, діє громада УГКЦ; усі — це­гляні). 1773–1867 — у складі Львів. округу; 1854–1940 — Городоцент пов.; 1920–39 — Львів. воєводства. Від 1934 — у під­порядкуван­ні обʼ­єд­наної ґміни Ставчани. У між­воєн. період функціонувала низка осередків укр. т-в. У вересні 1939 уві­йшли рад. війська. Від того ж року — у складі Львів. обл.; 1940–46 — Сокільниц., від 1946 — Пустомитів. р-нів. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. 1945 засн. Львів. н.-д. станцію рільництва (1992–97 та 2000–11 — Землеробства і тварин­ництва західного регіону Ін­ститут УААН; нині Ін­ститут с. господарства Карпат. регіону НААНУ). Станом на 1947 до Оброшин. сільс. ради належали с-ще залізнич. станції, хутори Буковина, Лісовий, Морозний, Прилисяни; на 1973 — села Дібрівки, Під­гайці, Прилисяни, Ставчани. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок, муз. школа, ДЮСШ; Нар. дім, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Здобув популярність хор «Жайвір». Побл. храму св. Дмитрія збереглася деревʼяна дзвіниця, зведена 1791, а також діє новозбудована мурована дзвіниця. 2016 освячено православну церкву Святого Духа. Встановлено памʼятник Т. Шевченку та погру­д­дя І. Франка. Серед видат. уродженців — вет. лікар І. Кушнір, мово­знавець Л. Полюга, церк. і громад. діяч П. Дячишин. З О. повʼязані життя та діяльність бандуриста, засл. діяча мистецтв України М. Барана та диригента, нар. арт. України Б. Мочурада.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю