Обухівський район

ОБУ́ХІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у центральній і південно-східній частинах Київської області. Утвор. 1923 з Обухів., Трипіл. і частини Великодмитровиц. волостей. Тоді до О. р. зарахували 15 сільс. рад — Обухів., Вільшан., Гудимів. (Первомай.), Долин., Дерев’ян., Жуківців., Комсомол. (Трипіл.), Копачів., Краснян., Нещерів., Старобезрадичів., Україн., Халеп., Хамбиків., Щербанівську; мешкали 42 485 осіб. До 1925 — у складі Київ. губ.; 1923–30 — Київ. округи; від 1932 — Київ. обл. 1925 до О. р. приєднано с. Витачів Ржищів. р-ну, Великовільшан. сільс. раду Ксаверів. р-ну, Великодмитровиц., Козин., Малодмитровиц., Підгірців. і Ходосів. сільс. ради Хотів. р-ну; 1928 — більшість сільс. рад Германів. р-ну. Під час голодомору 1932–33 померли бл. 19 тис. осіб (після відновлення незалежності України на цвинтарях усіх сіл р-ну встановлено поминал. хрести; в Обухові, селах Великі Дмитровичі, Витачів, Германівка, Деремезна, Красна Слобідка, Мала Вільшанка, Перше Травня, Старі Безрадичі, Трипілля, Щербанівка — пам’ятники та пам’ятні знаки). 30 липня 1941 нім. війська захопили Обухів. На Трипіл. плацдармі бої тривали до 20 серпня. Восени 1943 — на поч. січня 1944 тривали бої за визволення обухів. земель. У вересні 1943 побл. с. Трипілля відзначився Герой Радянського Союзу С. Лаптєв. На Обухівщині похов. Герої Рад. Союзу І. Беркутов (с. Халеп’я), Д. Коробков (с. Германівка). На фронтах 2-ї світової війни загинули 5870 воїнів-земляків. У грудні 1962 О. р. ліквідовано, а його насел. пункти зараховано до Кагарлицького району. У грудні 1966 відновлено. 2010 Обухову надано статус міста обл. значення.

У лютому–березні 2022 тер. О. р., зокрема Васильків. громади зазнала агресив. військ. дій збоку РФ. 24, 26, 27, 28 лютого, 12 березня, 3 і 18 квітня рос. армією завдано ракет. ударів по Василькову, унаслідок чого були пошкоджені об’єкти аеродрому, нафтобази, приміщення коледжу, 5-поверх. гуртожитку та ін., а також кілька людей загинули й отримали поранення. 26 лютого на пн. васильків. околицях укр. винищувач Су-27 атакував і ліквідув рос. літак Іл-76 з десантом на борту. Того ж дня укр. військові відбили у місті атаку частини ін. рос. десантників, яким вдалося висадитися. 2 березня у Василькові в бою з рос. диверсантами загинули 14 укр. захисників, зокрема й графік, живописець, засл. діяч мистецтв України С. Пущенко.

За переписом насел. 2001, проживали 71 606 осіб (складає 95,9 % до 1989): українців — 88,9 %, росіян — 9,4 %, білорусів — 0,6 %, поляків — 0,2 %. Наприкінці 2010-х рр. до О. р. (773 км²) належали 1 міська (Україн.), 1 селищна (Козин.) та 22 сільс. (Великодмитровиц., Верем’яц., Витачів., Германів., Григорів., Дерев’ян., Деремезнян., Долин., Жуківців., Копачів., Красненська Перша, Краснослобід., Маловільшан., Нещерів., Перегонів., Першотравен., Підгірців., Семенів., Старобезрадичів., Трипіл., Халеп’ян., Щербанів.) ради (були підпорядк. м. Українка, смт Козин і 41 сільс. насел. пункт). У липні 2020 приєднано Васильків., Обухів., Ржищів. міські ради обл. значення, усі ради розформованих Кагарлиц. р-ну (Кагарлиц. міську та Балико-Щучин., Бендюгів., Буртів., Великоприцьків., Горохів., Горохуват., Гребенів., Демівщин., Зеленояр., Зікрачів., Кадом., Кузьминец., Леонів., Липовец., Ліщин., Мирів., Новосілків., Переселен., Півец., Расав., Слобід., Ставів., Стайків., Стрітів., Сущан., Халчан., Черняхів., Шпендів., Шубів., Яблунів. сільські) та Миронівського району (Миронів. міську, Вікторів., Владислав., Грушів., Ємчис., Зеленьків., Карапишів., Кип’ячків., Козин., Коритищен., Македон., Малобукрин., Маслів., Олександрів., Піїв., Полів., Потіц., Пустовіт., Росав., Тулин., Центральнен., Шандрів., Юхнів., Яхнів. сільські), більшість рад Богуславського району (Богуслав. міську та Біївец., Вільховец., Дибинец., Іванів., Ісайків., Киданів., Мисайлів., Михайлів., Москаленків., Розкопанец., Савар., Синиц., Тептіїв., Хохітвян., Шупиків. сільські), частини рад Васильківського району (Барахтів., Великобугаїв., Великовільшан., Гвоздів., Застугнян., Здорів., Іванковичів., Кодаків., Луб’ян., Митниц., Погребів., Рославичів., Тростин., Шевченків., Яцьків. сільські) та Києво-Святошинського району (Лісників., Ходосів., Хотів. сільські).

Нині пл. О. р. 3639,1 км² (12,9 % від тер. області). Станом на 1 січня 2021 проживали 228 829 осіб, з них у Обухові — 33 443, м. Васильків — 37 310, Українці — 16 276, м. Богуслав — 15 975, м. Кагарлик — 13 351, м. Миронівка — 11 255, м. Ржищів — 7277, Козині — 3464. Територіал. громади: міські — Богуслав. (492,6 км², станом на 2020 — 25 821 особа; див. також Ісайки, Мисайлівка, Розкопанці), Васильків. (356,5 км², 45 406 осіб; Кодаки), Кагарлиц. (671,4 км², 26 849 осіб; Слобода, Черняхів), Миронів. (797,5 км², 32 037 осіб; Македони, Маслівка, Росава, Тулинці, Шандра), Обухів. (396,8 км², 46 475 осіб), Ржищів. (430,2 км², 14 425 осіб), Україн. (206,7 км², 20 806 осіб; Халеп’я); селищна — Козин. (168,6 км², 5646 осіб; Підгірці); сільс. — Феодосіїв. (центр — с. Ходосівка; 115,15 км², 15 200 осіб; Лісники, Хотів). О. р. межує на Зх. з Білоцерків., на Пн. — з Фастів., на Сх. — з Бориспіл. р-нами Київ. обл., на Пд. і Сх. — з Черкас. р-ном Черкас. обл.; також прилягає до пд. околиць Києва (див. Конча-Заспа).

Лежить на Придніпровській височині. Поверхня — переважно підвищена рівнина, розчленована ярами та долинами. Розвідано поклади буд. і керам. сировини, граніту, торфу. Є джерела мінерал. вод, зокрема радонових (Миронів. громада). На Сх. та Пн. Сх. омивається водами Канівського водосховища. Протікають притоки Дніпра — Віта, Красна, Стугна; Рось з Росавою та Потоком. Ґрунти: чорноземи типові малогумусні; сірі і ясно-сірі лісові. Діють Богуслав. (4144 га) і Медвин. (3989,2 га) лісництва Богуслав. лісгоспу, Васильків. (2640,2 га), Козин. (4265,2 га), Обухів. (5216,5 га) лісництва Київ. лісгоспу, Кагарлиц. (1499 га), Маслів. (1530 га), Ржищів. (3370 га), Стайків. (2147 га), Ходорів. (2876) лісництва Ржищів. лісгоспу. Осн. лісові породи: сосна, береза, дуб, граб, осика, вільха. Об’єкти та тер. природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Ржищівський (створ. 1985, 1288 га, Ржищів. громада), Козинський (1994, 967 га, Кoзин. громада; обидва — ландшафтні), пам’ятка садово-парк. мистецтва Кагарлицький парк (1990, 36 га, Кaгapлиц. громада); місц. — регіон. парки Трахтемирів (2000, 5149 га, Ржищів. громада), Богуславль (2009, 27 га, Бoгуслaв. громада), заказники Ржищівський (1968, 1712 га, Ржищів. громада), Копачівські схили (30 га, Обухів. громада), Урочище Калинове (114 га, Укpaїн. громада; обидва — 1994), Васильківські Карпати (1999, 227 га, Фeoдoсіїв. громада), Обухівський (2002, 299 га; усі — ландшафтні), Урочище Гощів (1988, 215 га; обидва — Кoзин. громада), Копачівський (1994, 227 га, Обухів. громада; обидва — гідрол.), Маслівський (1991, 943 га), Тулинецькі переліски (1999, 88 га; обидва — ботан., Миpoнів. громада), пам’ятка природи Відслонення Богуславських гранітів (геол., 1994, 4 га, Бoгуслaв. громада), заповідні урочища Турчин ліс (1968, 327 га, Богуслав. громада), Козинські насадження сосни звичайної (1972, 77 га, Обухів. громада), Верем’я (1994, 7 га, Вaсильків. громада). Гол. підприємства працюють в Богуславі (Богуславська суконна фабрика, заводи продтоварів, залізобетон. конструкцій, «Богуславкерамік», хлібоприймал. підприємство та ін.), Василькові («Київ-Профіль», «Васильківхлібпродукт», з виготовлення та ремонтування комплектуючих, вузлів і агрегатів для бронетанк. і автомобіл. техніки «Наук.-вироб. компанія “ВК Система”», з оброблення шкіри «Слава», з виробництва сумішей для харчової промисловості «Фудтек»), Кагарлику («Лагода» Кагарлицька кондитерська фабрика, борошномел. компанія «ТЕВІ», комплекс «Агромарс», елеватор «Зернотрейд», цукр. завод, з виробництва молокопродуктів «КАГМА», буд. матеріалів — «Пантек-виробництво», «ЕМА-Цемент», меблів — «Мойдодир»), Миронівці («Миронів. хлібопродукт», завод з виготовлення круп і комбікормів, м’ясоперероб. завод «Легко», завод з виробництва готових кормів для тварин «Київ-Атлантик Україна», завод з випуску неметал. мінерал. виробів «Омега Мінералз Україна»), Обухові (Київський картонно-паперовий комбінат), Ржищеві (завод з виготовлення побут. техніки «Pyramida», завод продтоварів, «Новопак-СВ», «Технобетон»), Українці (Трипільська теплова електростанція, Трипіл. пакувал. комбінат). Раніше знач. попитом користувалася продукція «Богуславка» Богуславської фабрики художніх виробів, Васильківського майолікового заводу.

С. госп-во спеціалізується на рослинництві зерн. і тваринництві м’ясо-молоч. напрямів. Вирощують озиму пшеницю, ячмінь, овочеві, розводять свиней, велику рогату худобу. У Богуслав. громаді — Богуслав. гуманітар. фаховий коледж ім. І. Нечуя-Левицького, Богуслав. вище профес. училище сфери послуг, Богуслав. центр профес.-тех. освіти, 9 закладів заг. серед. освіти (богуслав. ліцеї № 1, № 2, № 3 з їхніми 5-ма філіями; 6 г-зій), 4 заклади дошкіл. освіти, Богуслав. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ; Богуславщини історії Музей (філії: мемор. музеї-садиби Марка Вовчка й І. Сошенка, Музей сучас. ужитк.-декор. мистецтва у Богуславі), міський Будинок культури та 21 клуб, 3 міські та 18 сільс. б-к, школа мистецтв; Богуслав. лікарня, 4 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 3 фельдшер.-акушер., 17 фельдшер. пунктів; у Васильків. громаді — Васильків. профес. ліцей, Васильків. коледж Нац. авіац. університету, Васильків. коледж Університету «Україна», Кодаків. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 14 закладів заг. серед. освіти (Васильків. навч.-вихов. комплекс № 4 і Васильків. академ. ліцей «Престиж» з їхніми 4-ма філіями; Васильків. академ. ліцей «Успіх», Здорів. навч.-вихов. комплекс, 4 гімназії, 6 заг.-осв. шкіл), спец. школа-інтернат, 13 закладів дошкіл. освіти, Васильків. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, станції юних натуралістів і юних техніків; Васильків. міський нар. краєзн. музей, міський і 7 сільс. Будинків культури, міська та 12 сільс. б-к, школа естет. виховання (викл. відділення живопису та образотвор. мистецтва — В. Кравченко та Л. Кремінська); Васильків. лікарня, 10 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 8 фельдшер. пунктів; у Кагарлиц. громаді — Кагарлиц. міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 13 закладів заг. серед. освіти (з них 3 опорні), 17 закладів дошкіл. освіти, Кагарлиц. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ; Кагарлицький історико-краєзнавчий музей, 16 Будинків культури, 7 клубів, 23 б-ки, дит. школа мистецтв; Кагарлиц. лікарня, 7 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 14 фельдшер. пунктів; у Миронів. громаді — Миронівський інститут пшениці ім. В. Ремесла НААНУ (с. Центральне), Маслів. аграр. фаховий коледж ім. П. Гаркавого Білоцерків. аграр. університету, Миронів. міжшкіл. ресурс. центр, 21 заклад заг. серед. освіти, 14 закладів дошкіл. освіти, Миронів. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, Карапишів. оздоров. табір «Зоряний», Ємчис. центр соц.-психол. реабілітації дітей «Оберіг»; Миронів. краєзн., Карапишів. істор.-краєзн. і Шандрів. істор. музеї, міський і 23 сільс. Будинки культури, міська та 25 сільс. б-к, школа мистецтв та її Карапишів. філія; Миронів. лікарня, 11 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 17 фельдшер.-акушер. і фельдшер. пунктів; у Ржищів. громаді — Ржищів. профес. ліцей, Ржищів. гуманітар. коледж, Ржищів. індустріал.-пед. фаховий коледж, Ржищів. фаховий коледж будівництва та економіки, Стрітівська вища школа кобзарського мистецтва, 5 заг.-осв. шкіл та їх 5 філій, Ржищів. будинок дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, 8 закладів дошкіл. освіти; музей-мемор. комплекс «Букринський плацдарм» (с. Балико-Щучинка), Задорожного І.-В. ім. Музей образотворчого мистецтва (Ржищів), Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, 7 Будинків культури, 16 б-к, мист. школа; міський центр первин. мед.-сан. допомоги; в Україн. громаді — Обухів. мед. коледж (Українка), Україн. профес. ліцей, 6 закладів заг. серед. освіти, 6 закладів дошкіл. освіти, Київ. обл. археол. музей (див. Трипільський археологічний музей; відділення: мемор. музеї В. Хвойки та І. Франка у с. Халеп’я, А. Солов’яненка у Козині, Германів. музей козаччини, Германів. картинна галерея, Козин. краєзн. музей, Копачів. археол.-краєзн. музей, Трипіл. музей Бойової слави), Палац культури «Енергетик» (Українка), 4 клуби, 4 б-ки, школа мистецтв; 2 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 5 фельдшер.-акушер. пунктів; у Козин. громаді — 4 ліцеї, 4 заклади дошкіл. освіти; 4 Будинки культури, школа мистецтв; селищ. центр первин. мед.-сан. допомоги; у Феодосіїв. громаді — Іванковичів. навч.-вихов. комплекс, Хотів. академ. ліцей ім. Л. Лук’яненка, Ходосів. заклад заг. серед. освіти, Лісників. заг.-осв. школа ім. М. Грушевського, 2 дошкіл. навч. заклади; 7 клуб. закладів, 6 б-к, Іванковичів. школа мистецтв; 4 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 2 фельдшер.-акушер. пункти. Газети: «Вісник Кагарличчини», «Вісті Богуславщини», «Життя і слово» (Васильків), «Карапишівська правда» (Миронів. громада), «Миронівський край», «Обухівські вісті», «Обухівський край», «Ржищів», «Ржищівський вінок». У Богуславі — Свято-Миколаївський чоловічий монастир; у с. Нещерів — Спасо-Преображен. чол. монастир.

Пам’ятки архітектури нац. значення: Троїц. церква у Богуславі (1862), собор Антонія і Феодосія (1758), Микол. церква (1792), повіт. присутствені місця (1817) у Василькові, Троїц. церква у Ржищеві (1860), Воскресен. церква у с. Бородані (1800), Успен. церква у с. Вільховець (1880), Покров. церква у с. Креничі (1761), Микол. церква (1742) та дзвіниця (серед. 19 ст.) у с. Підгірці, Іванів. церква у с. Розкопанці (1884), Микол. церква у с. Росава (1752), церква Успіння св. Ганни у с. Слобода (1852), церква Різдва Богородиці у с. Тулинці (1779–84), Михайлів. церква у с. Шандра (1821). У с. Германівка збереглися мануфактурна лавка (1904), богадільня (1907) та двокласне міністер. училище (1909). В. Хвойка під час розкопок у селах Трипілля та Черняхів відкрив трипільську культуру та черняхівську культуру. Досліджено пам’ятки підгірців., зарубинец., київ., ранньослов’ян., волинцев. та ін. культур (зокрема й Жуківцівське поселення). Побл. Обухова, на правому березі Стугни — група археол. пам’яток 1 тис. н. е. Обухів. Збереглися залишки змієвих валів, зокрема й побл. Василькова. Пам’ятки археології нац. значення: городища — раннього заліз. віку та милоград. культури у с. Круглик, раннього заліз. віку та скіф. часу у с. Хотів (див. Хотівське городище), літопис. міст Василів у м. Васильків, Святополч у с. Витачів (див. Витачів), Тумащ у с. Старі Безрадичі, Треполь у с. Трипілля, Халеп у с. Халеп’я. Побл. Ржищева — давньорус. городище Іван (в Іпатіїв. літописі згадане бл. 1151 як фортеця). 2008 у с. Копачів відкрито Центр культури й історії «Парк Київська Русь», знач. вклад у створення якого зробили археолог, чл.-кор. НАНУ Г. Івакін і засл. арх. України В. Лук’янченко.

Серед видат. уродженців — конструктор авіац. двигунів А. Люлька (академік АН СРСР; с. Саварка), патофізіолог, лікар-ендокринолог В. Комісаренко (академік АН УРСР; с. Черняхів), фахівець у галузі електротехніки І. Чиженко (академік НАНУ; Козин), економіст В. Григорук (академік НАН Казахстану; с. Стави), математик М. Бусленко (чл.-кор. АН СРСР; Ржищів), мовознавець Е. Співак (чл.-кор. АН УРСР; Васильків), брати історики Віктор (чл.-кор. НАНУ) і Василь Даниленки, економіст-аграрник, політ. дiяч А. Даниленко (чл.-кор. НААНУ; усі — с. Карапиші), вчений-селекціонер Ф. Кириченко (академік ВАСГНІЛ; с. Владиславка), фізик В. Лорченко (дійс. чл. ВУАН у США; с. Шандра), економіст, громад. діяч Є. Ґловінський (дійс. чл. НТШ; Ржищів); фахівці у галузі механіки А. Василенко (с. Карапиші), І. Глущенко (с. Красне Перше), М. Рюмшин (с. Верем’я), фізик, астроном М. Дзюбенко (с. Трипілля), фізики А. Кудзін (Миронівка), А. Малиновський (Ржищів), С. Павелець (Васильків), фахівець у галузі радіотехніки та гідроакустики Н. Гаткін (Ржищів), фахівець у галузі електроенергетики Г. Денисенко (с. Ходорів), фахівець у галузі електротехніки П. Осадчий (с. Шубівка), фахівець у галузі турбобудування О. Корнієнко (с. Красне), радіоінженер І. Пресняк (с. Македони), фахівець у галузі радіотехніки та електроніки Я. Трохименко (Кагарлик), математики О. Наконечний (с. Красне), М. Сєров (с. Пії), М. Темченко (Козин), фахівець у галузі будівництва П. Федоренко (Козин), лікарі В. Войленко (с. Копачів), М. Гулич (с. Красна Слобідка), А. Дашевський (Ржищів), Д. Клименко (с. Юхни), П. Ковальський (с. Барахти), В. Смоляр (Кагарлик), фахівець у галузі кріобіології В. Зінченко (с. Красна Слобідка), морфолог, ембріолог М. Ковтун (с. Германівка), агроном, редактор, видавець Є. Архипенко (Кагарлик), агрономи В. Куценко (Миронівка), М. Тарасенко (с. Карапиші), агроном, громад.-політ. діяч К. Мацієвич (с. Деремезна), фізіолог рослин І. Коломієць (с. Ємчиха), зоотехнік Ю. Засуха (с. Росава), вет. лікар О. Карунський (с. Мирівка), фахівець у галузі меліорації О. Пилипенко (с. Гулі), А. Янголь (с. Потік), геолог, геоморфолог, ґрунтознавець Д. Біленко (с. Козин), геолог М. Великий (с. Гулі), гірн. інж. Я. Некрасовський (Козин), гідрогеологи, гідрохіміки Д. Закревський (с. Гусачівка), В. Пелешенко (с. Долина), економгеограф А. Степаненко (с. Пії), економісти О. Гребельник (с. Слобода), А. Демиденко (Кагарлик), історики В. Голуб (с. Македони), О. Крижанівський (с. Красна Слобідка), В. Щербак (с. Матяшівка), філософ, громад. діяч В. Лісовий (с. Тарасівка), філософи Б. Головко (Кагарлик), Р. Левік (с. Ходорів), філософ, історик М. Гордієвський (с. Зеленьки), історик, економіст, політолог Ю. Мальчин (с. Карапиші), правознавці Г. Івановський (с. Германівка), В. Кисіль (с. Григорівка), краєзнавець, літературознавець М. Комарницький (с. Трипілля), педагоги А. Капська (Кагарлик), В. Майборода (с. Маслівка); прозаїк, публіцист, перекладач Григорій Косинка (с. Щербанівка), поетеса, культуролог, громад. діячка Л. Костенко (Ржищів), прозаїки К. Анищенко (с. Красне Перше), О. Булига (с. Великі Прицьки), Л. Гроха (с. Козин), П. Гуріненко (с. Малий Букрин), В. Івченко (с. Зеленьки), М. Кагарлицький (засл. діяч мистецтв України; с. Черняхів), Ю. Петренко (с. Барахти), Б. Рогоза (с. Стави), І. Рябокляч (с. Пивці), В. Сидоренко (с. Маслівка), В. Скомаровський (с. Балико-Щучинка), прозаїк, історик О. Іванченко (с. Мисайлівка), поети О. Довгоп’ят (Козин), В. Козак (с. Нові Безрадичі), А. Мироненко (с. Росава), поети, прозаїки М. Пономаренко (с. Григорівка), М. Ситник (Васильків), С. Тимченко (Козин), В. Трубай (с. Яблунівка), літературознавець, перекладач, дипломат О. Божко (с. Нові Безрадичі), літературознавці С. Гальченко (с. Пустовіти), О. Гончар (с. Шандра), М. Гуменний (с. Росава), Г. Зленко (с. Потік), прозаїк, літературознавець, геолог Є. Руднєв (Миронівка), перекладачка Н. Андріанова-Гордієнко (Васильків), перекладачка О. Ґрадаускенє та її брат літературознавець Л. Коваленко (с. Германівка), публіцист, громад.-політ. діяч Ф. Пігідо (с. Стайки), прозаїк, правозахисник В. Рубан (с. Лісники), фотокореспондент В. Артюшенко (с. Долина); живописець, мистецтвознавець К. Трохименко (нар. художник УРСР; с. Сущани), графік, монументаліст Є. Безніско (Кагарлик), живописці О. Горбенко, В. Сидорук (обидва — Ржищів; усі — засл. художники УРСР), Д. Бідношей (с. Великі Дмитровичі), живописець, графік, монументаліст І.-В. Задорожний (засл. діяч. мистецтв УРСР; Ржищів), живописці, графіки А. Буртовий (с. Гулі), В. Гарбуз (с. Карапиші), І. Кисіль (Миронівка), І. Литвин (с. Деремезна), В. Перменьов (с. Малі Прицьки), О. Штанько (с. Пії), художниця декор. розпису, живописець і графік А. Іванова (Кагарлик), скульптор, поет М. Горловий (с. Щербанівка), майстри худож. кераміки В. Бесєдін (с. Новосілки), Л. Денисенко-Єременко, майстер худож. кераміки Сергій і його син живописець, графік Іван Денисенки (усі — Васильків), майстрині худож. вишивки Р. Горбач (Кагарлик), О. Феоклістова (Васильків), графік, майстер худож. оброблення дерева В. Кононенко (с. Германівка), майстер декор. різьблення на дереві А. Евлогієв (с. Стрітівка), майстриня нар. ляльки В. Мацелла (с. Малі Дмитровичі), художник декор. скла М. Пономаренко (Миронівка); мистецтвознавці К. Божко (с. Нові Безрадичі), П. Говдя (с. Копачів), В. Щербак (с. Матяшівка; усі троє — засл. діячі мистецтв України), М. Маричевський (Кагарлик), О. Соломченко (с. Горохове), мистецтвознавець, живописець, графік І. Бугаєнко (с. Стави), художник, публіцист В. Березовий (с. Слобода); архітектор В. Моісеєнко (Ржищів); диригент, композитор І. Іващенко (нар. арт. УРСР; с. Григорівка), хор. диригент, композитор, етнограф О. Кошиць (с. Ромашки), композитор і музикознавець Г. Любомирський (Васильків), хор. диригент В. Тищенко (засл. арт. України; с. Халча), баяніст, диригент В. Дейнега, диригент Д. Завадинський (засл. арт. РРФСР; обидва — Ржищів), співаки Н. Буравська (засл. арт. УРСР; с. Халча), Л. Йосипова (засл. арт. України; с. Германівка), С. Габель (с. Дударі), Б. Златогорова (с. Олександрівка); актор, режисер В. Конопацький (Ржищів), актори В. Дашенко, М. Кононенко (обидва — Кагарлик; усі троє — нар. арт. УРСР), В. Бурдик (с. Стави), І. Клименко (с. Красна Слобідка), М. Крамар (с. Пії; усі — нар. арт. України), С. Вегера (с. Зорівка), С. Загородня (с. Халеп’я), Н. Титаренко (с. Македони), П. Самійленко (Васильків), актриса, режисер О. Заброда (с. Трипілля; усі — засл. арт. УРСР), актриса, театрознавець, поетеса Т. Нещерет (засл. арт. України; с. Халеп’я), режисери В. Пацунов (засл. діяч мистецтв України; Васильків), І. Бжеський (Ржищів); фахівець у галузі фіз. виховання та спорту, режисер-постановник спорт. свят і змагань В. Константинов (засл. діяч мистецтв УРСР; с. Витачів), тренери М. Когут (фехтування, шабля; с. Жуківці), Г. Онисимов (кульова стрільба; Козин), спортсмени М. Лозовий (греко-рим. боротьба), С. Матвєєв (велоспорт), В. Михайленко (стрільба з лука; усі — Миронівка), І. Секачова (легка атлетика; Васильків), Т. Семикіна (веслування на байдарках і каное; Українка); митрополит УАПЦ Полікарп (Сікорський; с. Зеленьки); громад.-політ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР В. Євтимович (с. Перегонівка), військ. і громад. діяч Зелений (Д. Терпило; с. Трипілля); Герої Рад. Союзу О. Бащенко, В. Линник (обидва — с. Бендюгівка), П. Білик, Ф. Гладуш (обидва — с. Жуківці), С. Борисюк (с. Григорівка), М. Дудка (Ржищів), Г. Захарченко (с. Маслівка), І. Киселенко, П. Киселенко, І. Мартиненко (усі — с. Ісайки), М. Кондратович (с. Росава), В. Конош (с. Матяшівка), Ф. Космач (с. Михайлівка), К. Кошман (с. Велика Бугаївка), Д. Онупрієнко (с. Щупики), Я. Поштаренко (с. Малі Дмитровичі), П. Стрілець (с. Коритище). 1954 у с. Плюти драматург, громад. діяч, академік АН УРСР та СРСР О. Корнійчук побудував 2-поверх. будинок (див. «Літературно-мистецькі Плюти»). 1985 подружжя А. Кондрашевський і В. Скляр-Кондрашевська створило інструм.-пісен. дует «Неопалима купина» (Українка), що став лауреатом низки міжнар. та всеукр. конкурсів і фестивалів. З Богуславом пов’язані життя та діяльність письменників І. Нечуя-Левицького, С. Васильченка; з Васильковом — скульпторки, правозахисниці А. Горської, лікаря-фітотерапевта, журналіста, письменника Л. Павленка, майстрів худож. кераміки Г. Денисенка, М. Денисенка, В. Протор’єва, Н. Протор’євої; з Козином — співака, нар. арт. СРСР і УРСР, Героя України А. Солов’яненка (здавна відпочивав, готувався до своїх виступів, в останні роки свого життя проживав, тут він помер і похований на селищ. кладовищі); з Українкою — поета-гумориста, перекладача, артиста розмов. жанру С. Гриценка, письменника, літературознавця В. Чухліба, Героя Рад. Союзу І. Зоріна; з с. Германівка — письменниці, фольклористки Дніпрової Чайки, літературознавця, перекладача В. Іванисенка; з с. Копачів — радіобіолога, еколога Г. Коваля, письменника В. Грінчака; з с. Лісники — о. Федора, його сина педагога, організатора нар. освіти Сергія та внуків історика, організатора укр. науки, держ. діяча Михайла, історика, громад. діяча Олександра Грушевських і громад. діячки Г. Грушевської (Шамрай); з с. Маслівка — письменника Олександра Левади та мовознавця М. Трохименка; з с. Македони — фахівця у галузі будівництва, чл.-кор. НАПНУ А. Тугая.