Обухівський район

ОБУ́ХІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у центральній і пів­ден­но-східній частинах Київської області. Утвор. 1923 з Обухів., Трипіл. і частини Великодмитровиц. волостей. Тоді до О. р. зарахували 15 сільс. рад — Обухів., Вільшан., Гудимів. (Первомай.), Долин., Деревʼян., Жуківців., Комсомол. (Трипіл.), Копачів., Краснян., Нещерів., Старобезрадичів., Україн., Халеп., Хамбиків., Щербанівську; мешкали 42 485 осіб. До 1925 — у складі Київ. губ.; 1923–30 — Київ. округи; від 1932 — Київ. обл. 1925 до О. р. при­єд­нано с. Витачів Ржищів. р-ну, Великовільшан. сільс. раду Ксаверів. р-ну, Великодмитровиц., Козин., Малодмитровиц., Під­гірців. і Ходосів. сільс. ради Хотів. р-ну; 1928 — більшість сільс. рад Германів. р-ну. Під час голодомору 1932–33 померли бл. 19 тис. осіб (після від­новле­н­ня незалежності України на цвинтарях усіх сіл р-ну встановлено поминал. хрести; в Обухові, селах Великі Дмитровичі, Витачів, Германівка, Деремезна, Красна Слобідка, Мала Вільшанка, Перше Травня, Старі Без­радичі, Трипі­л­ля, Щербанівка — памʼятники та памʼятні знаки). 30 липня 1941 нім. війська захопили Обухів. На Трипіл. плацдармі бої тривали до 20 серпня. Восени 1943 — на поч. січня 1944 тривали бої за визволе­н­ня обухів. земель. У вересні 1943 побл. с. Трипі­л­ля від­значився Герой Радянського Союзу С. Лаптєв. На Обухівщині похов. Герої Рад. Союзу І. Беркутов (с. Халепʼя), Д. Коробков (с. Германівка). На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 5870 воїнів-земляків. У грудні 1962 О. р. ліквідовано, а його насел. пункти зараховано до Кагарлицького ра­йону. У грудні 1966 від­новлено. 2010 Обухову на­дано статус міста обл. значе­н­ня.

У лютому–березні 2022 тер. О. р., зокрема Васильків. громади за­знала агресив. військ. дій збоку РФ. 24, 26, 27, 28 лютого, 12 березня, 3 і 18 квітня рос. армією зав­дано ракет. ударів по Василькову, унаслідок чого були по­шкоджені обʼєкти аеро­дрому, нафтобази, приміще­н­ня коледжу, 5-поверх. гуртожитку та ін., а також кілька людей загинули й отримали поране­н­ня. 26 лютого на пн. васильків. околицях укр. винищувач Су-27 атакував і ліквідув рос. літак Іл-76 з десантом на борту. Того ж дня укр. військові від­били у місті атаку частини ін. рос. десантників, яким вдалося висадитися. 2 березня у Василькові в бою з рос. диверсантами загинули 14 укр. захисників, зокрема й графік, живописець, засл. діяч мистецтв України С. Пущенко.

За пере­писом насел. 2001, проживали 71 606 осіб (складає 95,9 % до 1989): українців — 88,9 %, росіян — 9,4 %, білорусів — 0,6 %, поляків — 0,2 %. На­прикінці 2010-х рр. до О. р. (773 км²) належали 1 міська (Україн.), 1 селищна (Козин.) та 22 сільс. (Великодмитровиц., Веремʼяц., Витачів., Германів., Григорів., Деревʼян., Деремезнян., Долин., Жуківців., Копачів., Красненська Перша, Красносл­обід., Маловільшан., Нещерів., Пере­гонів., Першотравен., Під­гірців., Семенів., Старобезрадичів., Трипіл., Халепʼян., Щербанів.) ради (були під­порядк. м. Українка, смт Козин і 41 сільс. насел. пункт). У липні 2020 при­єд­нано Васильків., Обухів., Ржищів. міські ради обл. значе­н­ня, усі ради роз­формованих Кагарлиц. р-ну (Кагарлиц. міську та Балико-Щучин., Бендюгів., Буртів., Велико­прицьків., Горохів., Горохуват., Гребенів., Демівщин., Зеленояр., Зікрачів., Кадом., Кузьминец., Леонів., Липовец., Ліщин., Мирів., Новосілків., Пере­селен., Півец., Расав., Слобід., Ставів., Стайків., Стрітів., Сущан., Халчан., Черняхів., Шпендів., Шубів., Яблунів. сільські) та Миронівського ра­йону (Миронів. міську, Вікторів., Владислав., Грушів., Ємчис., Зеленьків., Карапишів., Кипʼячків., Козин., Коритищен., Македон., Малобукрин., Маслів., Олександрів., Піїв., Полів., Потіц., Пустовіт., Росав., Тулин., Центральнен., Шандрів., Юхнів., Яхнів. сільські), більшість рад Богуславського ра­йону (Богуслав. міську та Біївец., Вільховец., Дибинец., Іванів., Ісайків., Ки­данів., Мисайлів., Михайлів., Москаленків., Роз­копанец., Савар., Синиц., Тептіїв., Хохітвян., Шупиків. сільські), частини рад Васильківського ра­йону (Барахтів., Великобугаїв., Великовільшан., Гвоздів., Застугнян., Здорів., Іванковичів., Кодаків., Лубʼян., Митниц., Погребів., Рославичів., Тростин., Шевченків., Яцьків. сільські) та Києво-Святошинського ра­йону (Лісників., Ходосів., Хотів. сільські).

Нині пл. О. р. 3639,1 км² (12,9 % від тер. області). Станом на 1 січня 2021 проживали 228 829 осіб, з них у Обухові — 33 443, м. Васильків — 37 310, Українці — 16 276, м. Богуслав — 15 975, м. Кагарлик — 13 351, м. Миронівка — 11 255, м. Ржищів — 7277, Козині — 3464. Територіал. громади: міські — Богуслав. (492,6 км², станом на 2020 — 25 821 особа; див. також Ісайки, Мисайлівка, Роз­копанці), Васильків. (356,5 км², 45 406 осіб; Кодаки), Кагарлиц. (671,4 км², 26 849 осіб; Слобода, Черняхів), Миронів. (797,5 км², 32 037 осіб; Македони, Маслівка, Росава, Тулинці, Шандра), Обухів. (396,8 км², 46 475 осіб), Ржищів. (430,2 км², 14 425 осіб), Україн. (206,7 км², 20 806 осіб; Халепʼя); селищна — Козин. (168,6 км², 5646 осіб; Під­гірці); сільс. — Феодосіїв. (центр — с. Ходосівка; 115,15 км², 15 200 осіб; Лісники, Хотів). О. р. межує на Зх. з Білоцерків., на Пн. — з Фастів., на Сх. — з Борис­піл. р-нами Київ. обл., на Пд. і Сх. — з Черкас. р-ном Черкас. обл.; також прилягає до пд. околиць Києва (див. Конча-Заспа).

Лежить на Придні­провській височині. Поверх­ня — пере­важно під­вищена рівнина, роз­членована ярами та долинами. Роз­ві­дано поклади буд. і керам. сировини, граніту, торфу. Є джерела мінерал. вод, зокрема радонових (Миронів. громада). На Сх. та Пн. Сх. омивається водами Канівського водо­сховища. Протікають притоки Дні­пра — Віта, Красна, Стугна; Рось з Росавою та Потоком. Ґрунти: чорноземи типові малогумусні; сірі і ясно-сірі лісові. Діють Богуслав. (4144 га) і Медвин. (3989,2 га) лісництва Богуслав. лісгоспу, Васильків. (2640,2 га), Козин. (4265,2 га), Обухів. (5216,5 га) лісництва Київ. лісгоспу, Кагарлиц. (1499 га), Маслів. (1530 га), Ржищів. (3370 га), Стайків. (2147 га), Ходорів. (2876) лісництва Ржищів. лісгоспу. Осн. лісові породи: сосна, береза, дуб, граб, осика, вільха. Обʼєкти та тер. природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Ржищівський (створ. 1985, 1288 га, Ржищів. громада), Козинський (1994, 967 га, Кoзин. громада; обидва — ландшафтні), памʼятка садово-парк. мистецтва Кагарлицький парк (1990, 36 га, Кaгapлиц. громада); місц. — регіон. парки Трахтемирів (2000, 5149 га, Ржищів. громада), Богуславль (2009, 27 га, Бoгуслaв. громада), заказники Ржищівський (1968, 1712 га, Ржищів. громада), Копачівські схили (30 га, Обухів. громада), Ур­очище Калинове (114 га, Укpaїн. громада; обидва — 1994), Васильківські Карпати (1999, 227 га, Фeo­­дoсіїв. громада), Обухівський (2002, 299 га; усі — ландшафтні), Ур­очище Гощів (1988, 215 га; обидва — Кoзин. громада), Копачівський (1994, 227 га, Обухів. громада; обидва — гідрол.), Маслівський (1991, 943 га), Тулинецькі пере­ліски (1999, 88 га; обидва — ботан., Миpoнів. громада), памʼятка природи Від­слоне­н­ня Богуславських гранітів (геол., 1994, 4 га, Бoгуслaв. громада), заповід­ні ур­очища Турчин ліс (1968, 327 га, Богуслав. громада), Козинські насадже­н­ня сосни звичайної (1972, 77 га, Обухів. громада), Веремʼя (1994, 7 га, Вaсильків. громада). Гол. під­приємства працюють в Богуславі (Богуславська сукон­на фабрика, заводи продтоварів, залізобетон. кон­струкцій, «Богуславкерамік», хлібо­при­ймал. під­приємство та ін.), Василькові («Київ-Профіль», «Васильківхліб­продукт», з виготовле­н­ня та ремонтува­н­ня комплектуючих, вузлів і агрегатів для бронетанк. і автомобіл. техніки «Наук.-вироб. компанія “ВК Система”», з обробле­н­ня шкіри «Слава», з виробництва сумішей для харчової промисловості «Фудтек»), Кагарлику («Лагода» Кагарлицька кондитерська фабрика, борошномел. компанія «ТЕВІ», комплекс «Агромарс», елеватор «Зернотрейд», цукр. завод, з виробництва молоко­продуктів «КАГМА», буд. матеріалів — «Пантек-виробництво», «ЕМА-Цемент», меблів — «Мойдодир»), Миронівці («Миронів. хлібо­продукт», завод з виготовле­н­ня круп і комбікормів, мʼясопе­рероб. завод «Легко», завод з виробництва готових кормів для тварин «Київ-Атлантик Україна», завод з випуску неметал. мінерал. виробів «Омега Мінералз Україна»), Обухові (Київський картон­но-паперовий комбінат), Ржищеві (завод з виготовле­н­ня побут. техніки «Pyramida», завод продтоварів, «Новопак-СВ», «Технобетон»), Українці (Трипільська теплова електро­станція, Трипіл. пакувал. комбінат). Раніше знач. попитом користувалася продукція «Богуславка» Богуславської фабрики художніх виробів, Васильківського ма­йолікового заводу.

С. госп-во спеціалізується на рослин­ництві зерн. і тварин­ництві мʼясо-молоч. напрямів. Вирощують озиму пшеницю, ячмінь, овочеві, роз­водять свиней, велику рогату худобу. У Богу­слав. громаді — Богуслав. гуманітар. фаховий коледж ім. І. Нечуя-Левицького, Богуслав. вище профес. училище сфери послуг, Богу­слав. центр профес.-тех. освіти, 9 закладів заг. серед. освіти (богуслав. ліцеї № 1, № 2, № 3 з їхніми 5-ма філіями; 6 г-зій), 4 заклади до­шкіл. освіти, Богуслав. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ; Богуславщини історії Музей (філії: мемор. музеї-садиби Марка Вовчка й І. Сошенка, Музей сучас. ужитк.-декор. мистецтва у Богуславі), міський Будинок культури та 21 клуб, 3 міські та 18 сільс. б-к, школа мистецтв; Богуслав. лікарня, 4 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 3 фельдшер.-акушер., 17 фельд­шер. пунктів; у Васильків. громаді — Васильків. профес. ліцей, Васильків. коледж Нац. авіац. університету, Васильків. коледж Університету «Україна», Кодаків. між­шкіл. навч.-ви­роб. комбінат, 14 закладів заг. серед. освіти (Васильків. навч.-вихов. комплекс № 4 і Васильків. академ. ліцей «Пре­стиж» з їхніми 4-ма філіями; Васильків. академ. ліцей «Успіх», Здорів. навч.-вихов. комплекс, 4 гімназії, 6 заг.-осв. шкіл), спец. школа-інтернат, 13 закладів до­шкіл. освіти, Васильків. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, станції юних натуралістів і юних техніків; Васильків. міський нар. краєзн. музей, міський і 7 сільс. Будинків культури, міська та 12 сільс. б-к, школа естет. вихова­н­ня (викл. від­діле­н­ня живопису та образо­твор. мистецтва — В. Кравченко та Л. Кремінська); Васильків. лікарня, 10 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 8 фельдшер. пунктів; у Кагарлиц. громаді — Кагарлиц. між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, 13 закладів заг. серед. освіти (з них 3 опорні), 17 закладів до­шкіл. освіти, Кагарлиц. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ; Кагарлицький історико-крає­знавчий музей, 16 Будинків культури, 7 клубів, 23 б-ки, дит. школа мистецтв; Кагарлиц. лікарня, 7 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 14 фельдшер. пунктів; у Миронів. громаді — Миронівсь­кий ін­ститут пшениці ім. В. Ремесла НААНУ (с. Центральне), Маслів. аграр. фаховий коледж ім. П. Гаркавого Білоцерків. аграр. університету, Миронів. між­шкіл. ресурс. центр, 21 заклад заг. серед. освіти, 14 закладів до­шкіл. освіти, Миронів. центр дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, Карапишів. оздоров. табір «Зоряний», Ємчис. центр соц.-психол. реабілітації дітей «Оберіг»; Миронів. краєзн., Карапишів. істор.-краєзн. і Шандрів. істор. музеї, міський і 23 сільс. Будинки культури, міська та 25 сільс. б-к, школа мистецтв та її Карапишів. філія; Миронів. лікарня, 11 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 17 фельдшер.-акушер. і фельдшер. пунктів; у Ржищів. громаді — Ржищів. профес. ліцей, Ржищів. гуманітар. коледж, Ржищів. індустріал.-пед. фаховий коледж, Ржищів. фаховий коледж будівництва та економіки, Стрітівська вища школа кобзарського мистецтва, 5 заг.-осв. шкіл та їх 5 філій, Ржищів. будинок дит. та юнац. творчості, ДЮСШ, 8 закладів до­шкіл. освіти; музей-мемор. комплекс «Букринський плацдарм» (с. Балико-Щучинка), Задорожного І.-В. ім. Музей образотворчого мистецтва (Ржищів), Ржищівський археолого-крає­знавчий музей, 7 Будинків культури, 16 б-к, мист. школа; міський центр первин. мед.-сан. допомоги; в Україн. громаді — Обухів. мед. коледж (Українка), Україн. профес. ліцей, 6 закладів заг. серед. освіти, 6 закладів до­шкіл. освіти, Київ. обл. археол. музей (див. Трипільський археологічний музей; від­діле­н­ня: мемор. музеї В. Хвойки та І. Франка у с. Халепʼя, А. Со­ловʼяненка у Козині, Германів. музей козач­чини, Германів. картин­на галерея, Козин. краєзн. музей, Копачів. археол.-краєзн. музей, Трипіл. музей Бо­йової слави), Палац культури «Енергетик» (Українка), 4 клуби, 4 б-ки, школа мистецтв; 2 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 5 фельдшер.-акушер. пунктів; у Козин. громаді — 4 ліцеї, 4 заклади до­шкіл. освіти; 4 Будинки культури, школа мистецтв; селищ. центр первин. мед.-сан. допомоги; у Феодосіїв. громаді — Іванковичів. навч.-вихов. комплекс, Хотів. академ. ліцей ім. Л. Лукʼяненка, Ходосів. заклад заг. серед. освіти, Лісників. заг.-осв. школа ім. М. Грушевського, 2 до­шкіл. навч. заклади; 7 клуб. закладів, 6 б-к, Іванковичів. школа мистецтв; 4 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 2 фельдшер.-акушер. пункти. Газети: «Вісник Кагарлич­чини», «Віс­ті Богуславщини», «Життя і слово» (Васильків), «Карапишівська правда» (Миронів. громада), «Миронівський край», «Обухівські вісті», «Обухівський край», «Ржищів», «Ржищівський вінок». У Богуславі — Свято-Миколаївський чоловічий монастир; у с. Нещерів — Спасо-Преображен. чол. монастир.

Памʼятки архітектури нац. значе­н­ня: Троїц. церква у Богуславі (1862), собор Антонія і Феодосія (1758), Микол. церква (1792), повіт. присутствені місця (1817) у Василькові, Троїц. церква у Ржищеві (1860), Воскресен. церква у с. Боро­дані (1800), Успен. церква у с. Вільховець (1880), Покров. церква у с. Креничі (1761), Микол. церква (1742) та дзвіниця (серед. 19 ст.) у с. Під­гірці, Іванів. церква у с. Роз­копанці (1884), Микол. церква у с. Росава (1752), церква Успі­н­ня св. Ганни у с. Слобода (1852), церква Різдва Богородиці у с. Тулинці (1779–84), Михайлів. церква у с. Шандра (1821). У с. Германівка збереглися мануфактурна лавка (1904), богадільня (1907) та двокласне міністер. училище (1909). В. Хвойка під час роз­копок у селах Трипі­л­ля та Черняхів від­крив трипільську культуру та черняхівську культуру. Досліджено памʼятки під­гірців., зарубинец., київ., ран­ньосло­вʼян., волинцев. та ін. культур (зокрема й Жуківцівське поселе­н­ня). Побл. Обухова, на правому березі Стугни — група археол. памʼя­ток 1 тис. н. е. Обухів. Збереглися залишки змієвих валів, зокрема й побл. Василькова. Памʼятки археології нац. значе­н­ня: городища — ран­нього заліз. віку та мило­град. культури у с. Круглик, ран­нього заліз. віку та скіф. часу у с. Хотів (див. Хотівське городище), літопис. міст Василів у м. Васильків, Святополч у с. Витачів (див. Витачів), Тумащ у с. Старі Без­радичі, Треполь у с. Трипі­л­ля, Халеп у с. Халепʼя. Побл. Ржищева — давньорус. городище Іван (в Іпатіїв. літописі зга­дане бл. 1151 як фортеця). 2008 у с. Копачів від­крито Центр культури й історії «Парк Київська Русь», знач. вклад у створе­н­ня якого зробили археолог, чл.-кор. НАНУ Г. Івакін і засл. арх. України В. Лукʼян­чен­ко.

Серед видат. уродженців — кон­структор авіац. двигунів А. Люлька (академік АН СРСР; с. Саварка), патофізіолог, лікар-ендокринолог В. Комісаренко (академік АН УРСР; с. Черняхів), фахівець у галузі електротехніки І. Чиженко (академік НАНУ; Козин), економіст В. Григорук (академік НАН Казах­стану; с. Стави), математик М. Бусленко (чл.-кор. АН СРСР; Ржищів), мово­знавець Е. Спів­ак (чл.-кор. АН УРСР; Васильків), брати історики Віктор (чл.-кор. НАНУ) і Василь Даниленки, економіст-аграрник, політ. дiяч А. Даниленко (чл.-кор. НААНУ; усі — с. Карапиші), вчений-селекціонер Ф. Кириченко (академік ВАСГНІЛ; с. Владиславка), фізик В. Лорченко (дійс. чл. ВУАН у США; с. Шандра), економіст, громад. діяч Є. Ґловінський (дійс. чл. НТШ; Ржищів); фахівці у галузі механіки А. Василенко (с. Карапиші), І. Глущенко (с. Красне Перше), М. Рюмшин (с. Веремʼя), фізик, астроном М. Дзюбенко (с. Трипі­л­ля), фізики А. Кудзін (Миронівка), А. Малиновський (Ржищів), С. Павелець (Васильків), фахівець у галузі радіотехніки та гідро­­акустики Н. Гаткін (Ржищів), фахівець у галузі електро­енергетики Г. Денисенко (с. Ходорів), фахівець у галузі електротехніки П. Осадчий (с. Шубівка), фахівець у галузі турбобудува­н­ня О. Корнієнко (с. Красне), радіоінженер І. Пресняк (с. Македони), фахівець у галузі радіотехніки та електроніки Я. Трохименко (Кагарлик), математики О. Наконечний (с. Красне), М. Сєров (с. Пії), М. Темченко (Козин), фахівець у галузі будівництва П. Федоренко (Козин), лікарі В. Войленко (с. Копачів), М. Гулич (с. Красна Слобідка), А. Дашевський (Ржищів), Д. Клименко (с. Юхни), П. Ковальський (с. Барахти), В. Смоляр (Кагарлик), фахівець у галузі кріобіо­логії В. Зінченко (с. Красна Слобідка), морфолог, ембріолог М. Ковтун (с. Германівка), агроном, редактор, видавець Є. Архипенко (Кагарлик), агрономи В. Куценко (Миронівка), М. Тарасенко (с. Карапиші), агроном, громад.-політ. діяч К. Мацієвич (с. Деремезна), фізіолог рослин І. Коломієць (с. Ємчиха), зоотехнік Ю. Засуха (с. Росава), вет. лікар О. Карунський (с. Мирівка), фахівець у галузі меліорації О. Пилипенко (с. Гулі), А. Янголь (с. Потік), геолог, геоморфолог, ґрунто­знавець Д. Біленко (с. Козин), геолог М. Великий (с. Гулі), гірн. інж. Я. Некрасовський (Козин), гідрогеологи, гідрохіміки Д. Закревський (с. Гусачівка), В. Пелешенко (с. Долина), економгео­граф А. Степаненко (с. Пії), економісти О. Гребельник (с. Слобода), А. Демиденко (Кагарлик), історики В. Голуб (с. Македони), О. Крижанівський (с. Красна Слобідка), В. Щербак (с. Матяшівка), філософ, громад. діяч В. Лісовий (с. Тарасівка), філософи Б. Голов­ко (Кагарлик), Р. Левік (с. Ходорів), філософ, історик М. Гордієвський (с. Зеленьки), історик, економіст, політолог Ю. Мальчин (с. Карапиші), право­знавці Г. Івановський (с. Германівка), В. Кисіль (с. Григорівка), крає­знавець, літературо­знавець М. Комарницький (с. Трипі­л­ля), педагоги А. Капська (Кагарлик), В. Майборода (с. Маслівка); прозаїк, публіцист, пере­кладач Григорій Косинка (с. Щербанівка), поетеса, культуролог, громад. діячка Л. Костенко (Ржищів), прозаїки К. Анищенко (с. Красне Перше), О. Булига (с. Великі Прицьки), Л. Гроха (с. Козин), П. Гуріненко (с. Малий Букрин), В. Івченко (с. Зеленьки), М. Кагарлицький (засл. діяч мистецтв України; с. Черняхів), Ю. Петренко (с. Барахти), Б. Рогоза (с. Стави), І. Рябокляч (с. Пивці), В. Сидоренко (с. Маслівка), В. Скомаровський (с. Балико-Щучинка), прозаїк, історик О. Іванченко (с. Мисайлівка), поети О. Довго­пʼят (Козин), В. Козак (с. Нові Без­радичі), А. Мироненко (с. Росава), поети, прозаїки М. Пономаренко (с. Григорівка), М. Ситник (Васильків), С. Тимченко (Козин), В. Трубай (с. Яблунівка), літературо­знавець, пере­кладач, дипломат О. Божко (с. Нові Без­радичі), літературо­знавці С. Гальченко (с. Пустовіти), О. Гончар (с. Шандра), М. Гумен­ний (с. Росава), Г. Зленко (с. Потік), прозаїк, літературо­знавець, геолог Є. Руднєв (Миронівка), пере­кладачка Н. Андріанова-Гордієнко (Васильків), пере­кладачка О. Ґрадаускенє та її брат літературо­знавець Л. Коваленко (с. Германівка), публіцист, громад.-політ. діяч Ф. Пігідо (с. Стайки), прозаїк, правозахисник В. Рубан (с. Лісники), фотокореспондент В. Артюшенко (с. Долина); живописець, мистец­тво­знавець К. Трохименко (нар. художник УРСР; с. Сущани), графік, монументаліст Є. Без­ніско (Кагарлик), живописці О. Горбенко, В. Сидорук (обидва — Ржищів; усі — засл. художники УРСР), Д. Бідношей (с. Великі Дмитровичі), живописець, графік, монументаліст І.-В. Задорожний (засл. діяч. мистецтв УРСР; Ржищів), живописці, графіки А. Буртовий (с. Гулі), В. Гарбуз (с. Карапиші), І. Кисіль (Миронівка), І. Литвин (с. Деремезна), В. Перменьов (с. Малі Прицьки), О. Штанько (с. Пії), художниця декор. роз­пису, живописець і графік А. Іванова (Кагарлик), скульптор, поет М. Горловий (с. Щербанівка), майстри худож. кераміки В. Бесєдін (с. Новосілки), Л. Денисенко-Єременко, майстер худож. кераміки Сергій і його син живописець, графік Іван Денисенки (усі — Васильків), майстрині худож. вишивки Р. Горбач (Кагарлик), О. Феоклістова (Васильків), графік, майстер худож. обробле­н­ня дерева В. Кононенко (с. Германівка), майстер декор. різьбле­н­ня на дереві А. Евлогієв (с. Стрітівка), майстриня нар. ляльки В. Мацел­ла (с. Малі Дмитровичі), художник декор. скла М. Пономаренко (Миронівка); мистецтво­знавці К. Божко (с. Нові Без­радичі), П. Говдя (с. Копачів), В. Щербак (с. Матяшівка; усі троє — засл. діячі мистецтв України), М. Маричевський (Кагарлик), О. Соломченко (с. Горохове), мистецтво­знавець, живописець, графік І. Бугаєнко (с. Стави), художник, публіцист В. Березовий (с. Слобода); архітектор В. Моісеєнко (Ржищів); диригент, композитор І. Іващенко (нар. арт. УРСР; с. Григорівка), хор. диригент, композитор, етно­граф О. Кошиць (с. Ромашки), композитор і музико­знавець Г. Любомирський (Васильків), хор. диригент В. Тищенко (засл. арт. України; с. Халча), баяніст, диригент В. Дейнега, диригент Д. Завадинський (засл. арт. РРФСР; обидва — Ржищів), спів­аки Н. Буравська (засл. арт. УРСР; с. Халча), Л. Йосипова (засл. арт. України; с. Германівка), С. Габель (с. Дударі), Б. Златогорова (с. Олександрівка); актор, режисер В. Конопацький (Ржищів), актори В. Дашенко, М. Кононенко (обидва — Кагарлик; усі троє — нар. арт. УРСР), В. Бурдик (с. Стави), І. Клименко (с. Красна Слобідка), М. Крамар (с. Пії; усі — нар. арт. України), С. Вегера (с. Зорівка), С. Загород­ня (с. Халепʼя), Н. Титаренко (с. Македони), П. Самійленко (Васильків), актриса, режисер О. Заброда (с. Трипі­л­ля; усі — засл. арт. УРСР), актриса, театро­знавець, поетеса Т. Нещерет (засл. арт. України; с. Халепʼя), режисери В. Пацунов (засл. діяч мистецтв України; Васильків), І. Бжеський (Ржищів); фахівець у галузі фіз. вихова­н­ня та спорту, режисер-по­становник спорт. свят і змагань В. Кон­стантинов (засл. діяч мистецтв УРСР; с. Витачів), тренери М. Когут (фехтува­н­ня, шабля; с. Жуківці), Г. Онисимов (кульова стрільба; Козин), спортс­мени М. Лозовий (греко-рим. боротьба), С. Матвєєв (велоспорт), В. Михайленко (стрільба з лука; усі — Миронівка), І. Секачова (легка атлетика; Васильків), Т. Семикіна (веслува­н­ня на байдарках і каное; Українка); митрополит УАПЦ Полікарп (Сікорський; с. Зеленьки); громад.-політ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР В. Євтимович (с. Пере­гонівка), військ. і громад. діяч Зелений (Д. Терпило; с. Трипі­л­ля); Герої Рад. Союзу О. Бащенко, В. Лин­ник (обидва — с. Бендюгівка), П. Білик, Ф. Гладуш (обидва — с. Жуківці), С. Борисюк (с. Григорівка), М. Дудка (Ржищів), Г. Захарченко (с. Маслівка), І. Киселенко, П. Киселенко, І. Мартиненко (усі — с. Ісайки), М. Кондратович (с. Росава), В. Конош (с. Матяшівка), Ф. Космач (с. Михайлівка), К. Кошман (с. Велика Бугаївка), Д. Ону­прієнко (с. Щупики), Я. Поштаренко (с. Малі Дмитровичі), П. Стрілець (с. Коритище). 1954 у с. Плюти драматург, громад. діяч, академік АН УРСР та СРСР О. Корнійчук побудував 2-поверх. будинок (див. «Літературно-мистецькі Плюти»). 1985 по­друж­жя А. Кондрашевський і В. Скляр-Кондрашевська створило інструм.-пісен. дует «Неопалима купина» (Українка), що став лауреатом низки між­нар. та всеукр. конкурсів і фестивалів. З Богуславом повʼязані життя та діяльність письмен­ників І. Нечуя-Левицького, С. Васильченка; з Васильковом — скульпторки, правозахисниці А. Горської, лікаря-фітотерапевта, журналіста, письмен­ника Л. Павленка, майстрів худож. кераміки Г. Денисенка, М. Денисенка, В. Проторʼєва, Н. Проторʼєвої; з Козином — спів­ака, нар. арт. СРСР і УРСР, Героя України А. Соловʼяненка (здавна від­почивав, готувався до своїх ви­ступів, в остан­ні роки свого життя проживав, тут він помер і похований на селищ. кладовищі); з Українкою — поета-гумориста, пере­кладача, артиста роз­мов. жанру С. Гриценка, письмен­ника, літературо­знавця В. Чухліба, Героя Рад. Союзу І. Зоріна; з с. Германівка — письмен­ниці, фольк­ло­ристки Дні­прової Чайки, літературо­знавця, пере­кладача В. Іва­ни­сенка; з с. Копачів — радіобіо­лога, еколога Г. Коваля, письмен­ника В. Грінчака; з с. Лісники — о. Федора, його сина педагога, організатора нар. освіти Сергія та внуків історика, організатора укр. науки, держ. діяча Михайла, історика, громад. діяча Олександра Грушевських і громад. діячки Г. Грушевської (Шамрай); з с. Маслівка — письмен­ника Олександра Левади та мово­знавця М. Трохименка; з с. Македони — фахівця у галузі будівництва, чл.-кор. НАПНУ А. Тугая.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю