Овадне
ОВА́ДНЕ — село Володимир-Волинського району Волинської області. 2017–20 з Оваднів. (підпорядк. села Верба, Маркелівка, Сусваль), Білин. (села Ліски, Охнівка, Писарева Воля), Галинів. (села Воля-Свійчівська, Гевин, Свійчів), Красностав. (с. Людмильпіль), Гайків. (села Замости, Руда, Ягідне) та Овлочин. (села Крать, Ставки; обидві — Турій. р-ну) сільс. рад утвор. Оваднів. сільс. громаду (354 км2, 5818 осіб). О. знаходиться на лівому березі р. Турія (притока Прип’яті, бас. Дніпра), за 85 км від обл. центру та 15 км від райцентру. Площа 3,28 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1256 осіб; станом на 2021 — 1218 осіб; переважно українці. Залізнична станція. Уперше згадується 1545 в описі Володимир-Волин. замку як власність пана Зайчинського. За Люблін. унією 1569 село від Великого князівства Литовського відійшло до Польщі. 1595 належало володимир. судді Д. Павловичу. 1629 було 60 дворів, проживали 380 осіб. 1649 — 25, 1650 — 20, 1651 — 8 дворів. За умовами Андрусів. перемир’я 1667 О. залишилося у складі Польщі. Станом на 1678 частиною села володів К. Залеський, ін. — шляхтич Малаховський. Після 3-го поділу Польщі 1795 О. відійшло до Рос. імперії і перебувало в складі Верб. волості Володимир-Волин. пов. Волин. губ. Тоді ж в селі були 34 двори, мешкали 198 осіб. У цей час О. належало графу М. Красицькому. 1859 — 42 двори та 136 жит. 1915 О. захопили австро-угор., на поч. 1919 — польс. війська. У серпні–вересні 1920 село контролювали більшовики. Відтоді — у складі Польщі (Волин. воєводство), від 1939 — УРСР (Волин. обл.). Жит. зазнали сталін. репресій. Від 25 червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. У брат. могилі поховано 720 рад. воїнів. Встановлено пам’ятники воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. 1946–58 — райцентр. Нині працюють фермер. госп-во «АІС-АГРО» та підприємство «Біоз-Волинь», що виробляє орган. добрива. В О. — професій. ліцей, заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діють православні церкви Святої Покрови та Вознесіння Господнього. Охороняють пам’ятку природи місц. значення Дуб звичайний віком понад 500 р. Серед видат. уродженців — майстрині худож. вишивки Махонюки (сестри Галина та Світлана); у селі минули дит. роки їхнього старшого брата поета А. Махонюка.