Овруцький район

О́ВРУЦЬКИЙ РА­ЙО́Н  — район, що знаходився у пів­нічно-східній частині Житомирської області. Утвор. 1923 з насел. пунктів 5-х волостей Овруц. пов. — Гладковицької (сформовано Бог­данів., Великомошків., Великочернігів., Ви­ступовиц., Гладковиц., Гуниц., Камʼяно-Тов­качів., Кир­данів., Липс., Під­рудян., Руднє-Мечнен. та Товкачів. сільс. ради), Христинівської (Будо-Любів., Давидків., Клочків., Новорадчан., Олексіїв., Омельників. та Ситів. сільс. ради), Великофосенської (Васьковиц., Великофосен., Гошів., Ігнатпіл., Потаповиц. та Швабів. сільс. ради), Покалівської (Піщаниц. та Черепків. сільс. ради), Норинської (Шоломків. сільс. раду; див. Норинськ). Тоді ж усі насел. пункти Словечан. волості та частину Покалів. волості зарахували до Словечан. р-ну (див. Словечне). 1923–25 — у складі Волин. губ.; 1923–30, 1935–37 — Коростен. округи; 1932–37 — Київ., від 1937 — Житомир. обл. 1924 Давидків., Клочків., Новорадчан., Олексіїв., Омельників. та Ситів. сільс. ради пере­дано до Народиц. р-ну. 1925–26 в складі О. р. утвор. Людвинів., Мамец., Невгодів., Раківщин., Селищан., Хутір-Гошів. сільські та Овруц. селищну (див. Овруч) ради. 1926 до О. р. пере­дано Бондарів., Великохайчан., Збраньків., Норин. сільс. ради Лугин. р-ну та Дівошин., Жолон., Коптівщин., Покалів. сільс. ради Словечан. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. 1933 зі складу О. р. пере­дано Васьковиц. сільс. раду до Коростен. р-ну. 1934 ліквідовано Дівошин. та Піхоц. сільс. ради. Від серпня 1941 до листопада 1943 — під нім. окупацією. Тер. О. р. входила до гебітскомісаріату Овруч Ген. округи Житомир. Діяли зʼєд­на­н­ня ОУН–УПА під командува­н­ням Т. Бульби-Боровця, рад. партизан. загони. За період 2-ї світової вій­ни було спалено 37 сіл, вбито понад 6 тис. жит., 3 тис. осіб спалено заживо. 1952 утвор. Першотравневу селищну раду (див. смт Першотравневе). 1954 ліквідовано Бог­данів., Великомошків., Гуниц., Збраньків., Камʼяно-Тов­качів., Мамец., Поліс., Потаповиц., Селищен., Ситів., Товкачів. та Хутір-Гошів. сільс. ради. 1962 до складу О. р. зараховано насел. пункти ліквідованих Народиц. (1966 від­новлено) та Словечан. р-нів. 1963 Базар., Великокліщів., Голубієвиц., Гуто-Марʼятин., Калинів., Межиліс. сільс. ради та 1965 Любар., Малокліщів., Маломіньків. сільс. ради пере­дано до Малин. р-ну. У тому ж році до складу О. р. зараховано По­вчан. сільс. раду Олев. р-ну та Першотравневу селищну раду Коростен. міської ради. 1986 унаслідок аварії на ЧАЕС тер. О. р., особливо пн.-сх. частина, була за­бруднена радіо­­актив. елементами. У подальші роки було від­селено та знято з обліку села Борутине, Будолюбівка, Граки, Грязеве, Деревці, Деркачі, Делета, Жолудівка, Журба, Колесники, Липські Романи, Людвинівка, Маленівка, Олександри, Пере­їзд, Під­чаш­шя, Піхоцьке, Сидори, Ситівка, Солотине, Соснівка, Сташкевичі, Степки, Стовпичне, Червоносілка. У 2-й пол. 2010-х рр. О. р. охоплював пл. 3222 км².

За пере­писом насел. 2001, проживали 67 827 осіб (складає 79,8 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 53 916 осіб; пере­важно українці. До поч. адм.-територ. реформи в Україні (станом на 2015) входили міська, селищна та 31 сільс. ради, що обʼєд­нували 137 насел. пунктів. 2020 О. р. ліквідовано. 2017–20 утвор. 3 громади: з Овруц. міської, Бондарів. (під­порядк. села Бондарі, Бондарівка, Красносілка, Папірня), Великофосен. (с. Мала Фосня), Великохайчан. (села Великий Кобилин, Мала Хайча, Малий Кобилин), Великочернігів. (села Бог­данівка, Камінь, Мала Чернігівка, Мамеч, Нивки, Привар), Гошів. (села Базарівка, Потаповичі, Смоляне), Зарічан. (с. Острів), Ігнатпіл. (с-ще Білокамʼянка, села Млини, Павлюківка, Рудня, Семени), Кир­данів. (села Дубовий Гай, Корчівка), Левковиц. (села Левковицький Млинок, Острови), Нев­годів. (с. Веселівка), Норин. (села Мощаниця, Під­велідники), Під­рудян. (села Колосівка, Яцковичі), Піщаниц. (села Клинець, Мишковичі, Мочульня, Па­вловичі, Поліське), Покалів. (села Барвінкове, Гаєвичі, Дівошин, Коптівщина, Полохачів, Скребеличі), Раківщин. (села Великі Мошки, Гуничі, Малі Мошки, Новосілки, Слобода-Новоселицька), Руднян. (села Бережесть, Бірківське, Борутине, Ви­ступовичі, Думинське, Людвинівка, Піхоцьке, Прилуки, Солотине), Слобід. (села Верх­ня Рудня, Заболоть, Кораки, Нижня Рудня, Середня Рудня, Ясенець), Хлуплян. (села Нагоряни, Оленичі, Сирківщина, Стугівщина, Тек­лівка), Черепин. (села Черепин, Заськи, Коренівка, Лукішки, Черепинки), Шоломків. (села Довгиничі, Збраньки, Слобода-Шоломківська) сільс. рад — Овруцьку міську (1525,3 км², 37 653 особи); з Словечан. (села Антоновичі, Дуби, Тхорин, Задорожок), Бігун. (с. Селезівка), Городец. (села Побичі, Сирниця), Листвин. (села Кошечки, Рокитне), Лучанків. (села Возничі, Козулі, Мацьки), Можарів. (села Верпа, Червоносілка), Нововелідниц. (села Іл­лімка, Красилівка, Прибитки, Сорокопень, Старі Велідники, Чабан; див. Нові Велідники), Усів. (села Кованка, Нова Рудня, Пере­броди, Червонка), Черевків. (села Білка, Возлякове) сільс. рад — Словечан. сільс. (1331,6 км², 11 381 особа); з Гладковиц. (села Гладковицька Камʼянка, Гусарівка, Радчиці, Сташки, Товкачі), Колесників. (села Збраньківці, Личмани, Магдин) сільс. і Першотравневої селищ. (с. Камʼянівка) рад — Гладковиц. сільс. (185,5 км², 4882 особи; від липня 2020 усі — у складі Коростен. р-ну). О. р. межував з Єльс. і Лельчиц. р-нами Гомел. обл. (Білорусь) й Олев., Лугин., Коростен. і Народиц. р-нами Житомир. обл. Пере­важна частина належала до Житомирського Поліс­ся, пн.-сх. — до Київського Поліс­ся. 1936 утвор. 2 лісгоспи: Овруцький (пл. лісового фонду 41,5 тис. га; лісництва: Овруц., Бережест., Гладковиц., Ігнатпіл., Піщаниц., Прилуцьке) і Словечанський (67 тис. га; лісництва: Велідниц., Городец., Кован., Лист­вин., Можарів., Нагорян., Сирниц., Тхорин., Усівське). Лісистість понад 60 % (осн. породи: сосна, береза, дуб, осика).

О. р. лежав у межах Поліської низовини та Овруцького кряжа. Поверх­ня рівнин­на: пн. частина — низовин­на плоска алювіально-зандрова, пд. — під­вищена хвиляста зандрова. На Пн. — значні заболочені ділянки. Корисні копалини: кварцити, граніти, пісковики, торф, вогнетривкі глини, кварц. пісок, пірофіліт. Роз­робляють Овруцьке родовище кварцитів. Тривалий час пірофіліт з Курʼя­нівського родовища пірофілітового сланцю (побл. с. Збраньки) використовували для виготовле­н­ня сажових пальників морсь­ких маяків, у керам., електротех., папер. промисловості. Нині карʼєр і шахта законсервовані. Є джерела мінерал. вод. Щорічно багато православ. вірян при­їжджають до джерел у селах Велика Фосня та Сорокопень. Побл. с. Покалів — криниця «Матвієва», що, за пере­казами, була викопана понад 350 р. тому. Протікають річки бас. Дні­пра: Норин, Жерів, Жолонь, Словечна. Створ. багато штуч. водойм. Серед них — Голубе озеро (із зеленкувато-блакит. водою, на місці затопленого карʼєру). Ґрунти дерново-підзолисті супіщані, глеюваті, торфово-болотні. 1968 з метою збереже­н­ня типових природ. комплексів Поліс­ся, охорони релікт., ендеміч. рослин і тварин у межиріч­чі Уборті та Болотниці (притока Словечної) створ. Поліський природний заповід­ник (20 104 га). На його тер. діє етногр. музей «Древлянське село» (с. Селезівка). Охороняють: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Дідове озеро (від 1980, 294 га, гідрол.), Кутне (від 1983, 922 га, заг.-зоол.), па­мʼятку природи Корніїв (від 1975, 15 га, ботан.); місц. — заказники Березовий (від 2000, 36 га), Ка­мʼяна гірка (від 1984, 5,8 га), Сло­вечан.-Овруц. кряж (від 1998, 18 230 га), ур­очище Дуби (від 2017, 168 га; усі — лісові), Борутинський (від 2011, 3116 га), Дов­гий мох (від 1995, 85 га), Заболо­т­тя (від 2000, 3 тис. га), Солов­йове (від 2003, 1445 га), Товкачове (від 2009, 629 га), Токовище (від 1991, 201 га; усі — заг.-зоол.), Глушець (від 2009, 944 га, ландшафт.), Зелений мох (від 1995, 50 га), Красносілка (120 га), Хмелі (6,8 га; обидва — від 1982), Кримʼє (від 1979, 115 га), Плющ (від 1991, 29 га; усі — ботан.), Коморище (40 га), Можарівський (35,2 га; обидва — від 1982, гідрол.), памʼятки природи Язвін-1, -2, -3 (дуби черешчаті, від 1967), Гладковиц. дендропарк (4 га), памʼятки садово-парк. мистецтва Овруц. парк (1,2 га; обидва — від 1964), Юліно (від 1967, 25 га).

Працювали 19 під­приємств; з них найбільші: гірн.-видобув. промисловості — «Овручстоун», Товкачів. гірн.-зба­гачувал. комбінат, Ігнатпіл. карʼєр, Овруц. і Норин. щебзаводи; легкої — «Овручанка»; харч. — Овруц. хлібозавод, Словечан. хлібопекарня. У с. Радчиці — елеватор ТОВ «Порт­транс­буд» заг. потуж. одночасного зберіга­н­ня с.-г. культур 98 тис. т; у с. Велика Чернігівка — зерносушил. і очис. комплекс ТОВ «Агро-Стандарт» для обробле­н­ня і зберіга­н­ня зерна місткістю 12 тис. т. С.-г. виробництвом за­ймалися 23 фермер. господарства та 20 під­приємств, з них 15 мʼясо-молоч. напряму (зокрема Під­рудян. свинокомплекс, ТОВи «Дубовий Гай» і «Поліс­ся»). Було роз­винене бджільництво.

В О. р. — Овруц. профес. ліцей, Овруц. гімназія ім. А. Малишка, 35 заг.-осв. і 26 до­шкіл. навч. закладів, Мала академія нар. мистецтв і ремесел (дир. — нар. художник України М. Климович, який народився у с. Покалів), Центр дит. та юнац. творчості, 2 між­шкіл. навч.-вироб. комбінати; Овруч­чини історії Музей, Овруцький історико-крає­знавчий музейний комплекс «Древлянські джерела», Словечанський музей партизанської слави «Поліс­ся», музей історії с. Гошів, 28 Будинків культури, 49 клубів, 55 б-к, 3 муз. та художня школи; Овруц. міська лікарня, Овруц. центр первин. мед.-сан. допомоги, Словечан. рай. лікарня, обл. психіатр. лікарня № 2 (с. Прилуки).

Нар. колективи: хор «Вручий», духовий оркестр і театр Овруц. Будинку культури, хор «Сварожичі» (с. Словечне), дит. фольклорно-автентич. гурт «Полісяночка» (с. Листвин), фольклорно-етногр. ансамблі «Берегині» (с. Заськи), «Берегині» (с. Стугівщина), «Витоки» (с. Великі Мошки), «Оберіг» (с. Потаповичі). Друкують газети «Зоря» (засн. 1919) та «Овруцький голос» (2006). Готелі: «Гостин­ний двір», «Таверна», «Рандеву», «Дальній кордон», «Голубе озеро», «Панська хата». У с. Чабан — приват. музей поліс. природи під від­критим небом. Діють православні, римо-катол., проте­стант. (християн віри євангельської, євангельських християн-баптистів, свідків Єгови) і юдей. громади. У с. Нові Велідники — могила цадика (1870, обʼєкт паломництва). Памʼятка архітектури місц. значе­н­ня — Свято-Микол. церква у с. Левковичі (1815). Істор. і мист. цін­ність становить монум. барок. іконостас з добре збереженим різьбле­н­ням та іконами поч. 19 ст., зокрема й св. Миколая. Збереглися Свято-Микол. церква у с. Лист­вин (1869) та церква Хреста Пресвятої Богородиці у с. Нові Велідники (1854). Охороняють 59 па­мʼяток археології, зокрема й городище, посад, поселе­н­ня та 2 курган­ні могильники 9–13 ст. у с. Городець (нац. значе­н­ня); курган­ну групу 2 тис. до н. е. у с. Бог­данівка, курган­ну групу 9–10 ст. у с. Пере­броди, курган­ні групи 10–13 ст. у селах Антоновичі, Бігунь, Білка, Велика Хайча, Верпа, Довгиничі, Камінь, Коренівка, Листвин, Мала Хайча, Можари, Норинськ, Покалів, Скребеличі, Словечне, Сорокопень, Хлупляни, Черевки, Шоломки, Яцковичі, палеоліт. стоянки у селах Довгиничі, Збраньки, Клинець, Коренівка, Шоломки, стоянки палеоліту–мезоліту у селах Заріч­чя, Яцковичі, неоліт. поселе­н­ня у селах Бондарі, Велика Хайча, Гошів, Довгиничі, Збраньки, Ігнатпіль, Коптівщина, Красносілка, Нагоряни, Черепин, городища та поселе­н­ня 10–13 ст. у селах Бондарі, Велика Хайча, Довгиничі, Збраньки, Коренівка, Норинськ, Прибитки, Яцковичі. Виявлено артефакти зруб., трипіл., тшинец. культур. Побл. с. Антоновичі зна­йдено бронз. прикраси скіф. часу. Встановлено низку памʼят. знаків жертвам голодомору 1932–33 і сталін. ре­пресій. У с. Велика Фосня — памʼятник односельцям-жертвам терору та голодомору 1920–40-х рр. (2006); у селах Гошів і Покалів — мемор. комплекси жертвам політ. ре­пресій 1937–38 (обидва — 2017); у с. Дівошин — памʼятний знак землякам, ре­пресованим у 1930-х рр. (1992). Серед памʼяток історії значну частину складають обʼєкти, повʼязані з трагіч. подіями періоду 2-ї світової вій­ни. Вони встановлені на честь воїнів-земляків, які загинули на фронтах, а також у памʼять про жит., які стали жертвами нацист. окупац. режиму (села Велика Чернігівка, Невгоди, Острови, Покалів, Раківщина, Хлупляни). 27 грудня 1942 за участь у партизан. русі мешканців с. Середня Рудня нацисти заживо спалили 102 особи. У с. Нові Велідники було вбито багато євреїв. У с. Велика Фосня — скульптура «Скорботна Мати-Батьківщина» (1983); у с. Дівошин — памʼятник ромам-жертвам нацизму (2019); у с. Словечне — мемор. комплекс на честь спалених сіл у роки 2-ї світової вій­ни (1995). У с. Ігнатпіль похований Герой Радянського Союзу М. Лут.

Серед видат. уродженців — вчені-агрономи В. Балан, І. Карпець (обидва — с. Можари), фахівці у галузі лісівництва А. Гойчук (с. Словечне), В. Краснов (с. Ігнатпіль), фізіолог М. Макарчук (с. Пере­броди), гео­граф-карто­граф В. А. Барановський (с. Гошів), гірн. інж.-електромеханік В. Колосюк (с. Нові Велідники), геолог П. Цегельнюк (с. Поліське), фахівець у галузі будівництва М. Гіроль (с. Костюшки), радіофізик П. Кот (с. Скребеличі), математик В. Сергійчук (с. Велика Фосня), електрохімік М. Шваб (с. Заріч­чя), економісти А. Кузьмінський (с. Яцковичі), В. Нелеп (с. Покалів), лікар-терапевт І. Редчиць (с. Липські Романи), лікар-нейрохірург, ортопед-травматолог А. Сташкевич (с. Будолюбівка), філософи В. М. Барановсь­кий (с. Гошів), І. Старовойт, Є. Федоренко (обидва — с. Раківщина), історик В. Марочко (с. Велика Чернігівка), мово­знавець М. Никончук (с. Листвин), педагоги Г. Васянович (с. Старий Пере­їзд), М. Левківський (с. Левковичі); поети О. Добахова (с. Кир­дани), І. Редчиць (с. Редчиці), письмен­ники М. Закусило (с. Малі Мошки), О. Кулеш (с. Можари), О. Ткачук (с. Жубровичі), письмен­ник І. Кіпніс і його сестра поетеса Д. Лібкіс (с. Словечне), літературо­знавець, етно­граф В. Покальчук (с. Велика Фосня), брати літературо­знавець, бібліо­граф Павло та історик, бібліо­граф Ювеналій Тиховські (с. Покалів), гуморист, критик М. Старовойт (с. Коренівка); організатор кіновиробництва, культуролог, філософ, академік НАМУ Г. Чміль (с. Піщаниця), живописець А. Костюченко (с. Гладковичі; був чл. СХ СРСР, жив і працював у Ленін­граді, нині С.-Пе­тербург; полотна митця зберігаються в Овруц. центр. б-ці ім. А. Малишка та Музеї історії Овруч­чини), живописці, графіки, мистецтво­знавці В. Кобилінський (с. Дівошин), П. Ковжун (с. Велика Фосня), графік Б. Правдивий (с. Ігнатпіль), майстер худож. кераміки П. Бідасюк (с. Деркачі), художники декор.-ужитк. мистецтва М. Курочка та її брат М. Ткач (с. Покалів), майстриня декор. роз­пису, скульпторка Г. Морозова (с. Велика Чернігівка); засл. арт. України — актори В. Бондарчук, В. Наконечний (обидва — с. Гладковичі), тромбоніст, музико­знавець Ф. Крижанівський (с. Гладковицька Камʼянка); геолог, лауреат Сталін. і Ленін. премій В. Кузьменко (с. Степки); громад.-політ. діяч, журналіст М. Єреміїв (с. Новосілки), дипломати В. Кальник (с. Антоновичі), М. Макаревич (с. Камін­но-Товкачі); церк. діячі Никодим (Барановський; с. Гошів), Олександр (Нестерчук; с. Іл­лімка); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу П. Рослик (с. Селезівка), Ц. Расковинський (с. Верх­ні, нині у межах с. Ви­ступовичі), пожежник-ліквідатор аварії на ЧАЕС, Герой України М. Ващук (с. Велика Хайча, побл. рідної школи встановлено погру­д­дя).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю