Розмір шрифту

A

Овруцький Свято-Василіївський жіночий монастир

О́ВРУЦЬКИЙ СВЯ́ТО-ВАСИ́ЛІЇВСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП

Розташ. у м. Овруч Коростен. р-ну Житомир. обл. В основі монастир. ансамблю — Свято-Василіїв. церква, що разом із комплексом монастир. споруд є пам’яткою архітектури нац. значення. Муров. храм св. Василія споруджено бл. 1190 князем Рюриком Ростиславичем на місці дерев’яної церкви, яку, за переказами, збудовано 997 князем Володимиром Святославичем. Храм неодноразово зазнавав руйнувань, найбільше постраждав 1321 під час облоги міста військами литов. князя Ґедиміна. 1842 кам’яні склепіння давньорус. будівлі впали, вціліли лише три апсиди й частина пн. стіни з аркою, біля якої 1876 зведено каплицю (на поч. 1900-х рр. розібрано). 1906 тут засн. жін. громаду. Наступ. року розпочато відновлення Свято-Василіїв. церкви у формах 12 ст. за проектом арх. О. Щусєва. Всі надійні частини давнього храму включено в нову будівлю без змін, також збереглися фрагменти фресок 12 ст. Відбудований Свято-Василіїв. собор — чотиристовп., хрестовокупол., однобан. храм. До зх. фасаду примикають дві круглі у плані вежі з гвинт. сходами на хори. О. Щусєв також спроектував іконостас, розписи виконав рос. художник О. Блазнов за зразком Спасо-Нередиц. церкви у Новгороді (нині Великий Новгород, РФ). Тоді ж за проектом арх. В. Максимова збудовано двоповерх. корпус келій, трапезну та дзвіницю у формах псков. архітектури. 1910 з ініціативи митрополита Антонія (Храповицького) жін. громаду реорганізовано в монастир (перша настоятелька — ігуменя Павла). 1914 у ньому перебувало 75 монахинь. 1929 обитель закрито, а будівлі спочатку передано військ. частині, 1934 — дит. будинку. Під час 2-ї світової вій­ни за сприяння єпископа Леонтія (Филиповича) 47 монахинь знову поселилися в монастирі, який 1958 за наказом рад. влади ліквідовано. У його будівлях розмістили дит. лікарню, а згодом — ПТУ. 1979 церкві св. Василія та монастир. корпусу надано статус пам’ятки архітектури, 1984 розпочато реставрацію храму. 1990 монастир відновлено. 1996 в ньому перебувало 40 насельниць. Нині настоятелька — ігуменя Євфалія (Охмак). Серед святинь — ікона преподоб. Макарія Овруцького з часткою мощей.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Святині
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
75150
Вплив статті на популяризацію знань:
317
Бібліографічний опис:

Овруцький Свято-Василіївський жіночий монастир / М. Ф. Якимчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-75150.

Ovrutskyi Sviato-Vasyliivskyi zhinochyi monastyr / M. F. Yakymchuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-75150.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору