ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Овчаренко Олексій Ілліч

ОВЧАРЕ́НКО Олексій Ілліч (27. 11. 1965, Луганськ) – мистецтвознавець, живописець, скульптор. Син І. Овчаренка. Канд. мистецтвознавства (1999). Член НСХУ (2006). Закін. Київський художній інститут (1992). Учителював. Від 2018 – викл. Нац. академії образотвор. мистецтва та архітектури (Київ). Автор низки статей з питань історії та теорії образотвор. мистецтва, зокрема «Іконографічні мотиви “Патерика Печерського” 1661 р. в українському образо­творчому мистецтві ХVII – початку ХХ ст.» // «Українське мистец­тво», 2003, № 1, 2; «Творча спадщина майстра Прокопія (До питання атрибуції гравюр в “Патерику Печерському” 1661 р. та “Мирі з богом чоловіку” 1669 р.)» // там само; «Роль козацтва у формуванні українського портретного живопису ХVII – XVIII століть» // «Україна – козацька держава», К., 2005; а також розвідок, присвяч. київ. старовині, опубл. у «Зводі пам’яток історії та культури України» (кн. 1, ч. 2, К., 2004). Від 2003 активно працює в галузі дизайну, живопису, станк. та монум. скульптури. Осн. творче спрямування митця – неокласика. Індивід. синтез істор. стилів є своєрід. ключем для переосмислення худож. та життєвих вражень. Внутр. пошук втілюється у вираз. володінні худож.-пластич. властивостями форми, тонким відчуттям її можливостей. Відточеність деталей поєднується з лаконізмом та завершеністю силуетів, а прагнення до психол. напов­неності – із символізмом зміст. співставлень. Учасник обл., всеукр. та міжнар. мист. виставок від 1986, Міжнар. проекту «ART PROFESSIONAL» (від 2019) та виставок у США, Німеччині, Австрії (усі – 2020).

Тв.: «Мисливець» (2005), «Бик» (2007), «Богоматір» (2009), «Різдво Христове» (2014); пам’ятник першому меру Полтави А. Кукобі (2012); живопис – «Троянди та кришталь» (1999), «Погляд Все­світу» (2018), «Романтичний букет» (2019), «Скеля кохання», «Понад Тисою» (обидва – 2021).

Літ.: Олексій Овчаренко // Золотий фонд нації. Україна. Європа. Світ. 2014; Олексій Овчаренко. Мистецький Олімп. 2021 (обидва – Київ).

Л. О. Лисенко

Основні твори

«Мисливець» (2005), «Бик» (2007), «Богоматір» (2009), «Різдво Христове» (2014); пам’ятник першому меру Полтави А. Кукобі (2012); живопис – «Троянди та кришталь» (1999), «Погляд Все­світу» (2018), «Романтичний букет» (2019), «Скеля кохання», «Понад Тисою» (обидва – 2021).

Рекомендована література

  1. Олексій Овчаренко // Золотий фонд нації. Україна. Європа. Світ. 2014;Google Scholar
  2. Олексій Овчаренко. Мистецький Олімп. 2021 (обидва – Київ).Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Овчаренко Олексій Ілліч / Л. О. Лисенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-75161. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

75161

Кількість переглядів цього року:

34

Схожі статті

Возіянова
Людина  |  Том 5 | 2006
В. М. Прядко
Врочинська
Людина  |  Том 5 | 2006
Н. М. Левицька, Ю. О. Бірюльов
Новгородківський район
Райони  | Том 23 | 2021
О. Ф. Кудіна

Нагору