ОВЧА́РИК Євген Ярославович (03. 01. 1957, с. Куяни Томської обл., РФ) — художник декоративно-ужиткового мистецтва (фарфор). Заслужений художник України (2019). Обл. премія ім. М. Бойчука (2015). Член НСХУ (2008). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1982; викл. М. Гладкий, Д. Крвавич, В. Манастирський). Від­тоді — у Тернополі. Працював на худож.-вироб. комбінаті Худож. фонду України (1982–91). На базі місц. фарфор. заводу 1991 організував і очолив мале під­приємство «Фарфор». Від 2019 — викладач академ. рисунку та живопису на каф. дизайну Терноп. фахового коледжу Університету «Україна». Основні галузі — худож. фарфор, монум.-декор. оформле­н­ня інтерʼєру. Митець органічно по­єд­нує пластику й колір, створює не­стандартні форми в порцеляні, екс­периментує в надполив. роз­писі, по­стійно шукає засоби нефігурат. худож. зображе­н­ня, вдосконалює технологію виготовле­н­ня порцеляни. В іконах, втілених у фарфорі, майстерно по­єд­нує традиц. (канонічну) манеру із власним автор. баче­н­ням. Створив ікони для Маріїн. духов. центру в с. Зарваниця, церкви Святої Покрови в с. Бу­данів (обидва — Терноп. обл.) та ін. Виконав низку монум.-декор. робіт у фарфорі, зокрема для Терноп. краєзн. музею (1982), Палаців урочистих подій у м. Копичинці (Терноп. обл., 1987, спів­­авт.), Тернополі, готелю «Тернопіль» (Тернопіль; обидва — 1989), Терноп. академ. театру актора і ляльки (1992, спів­­авт.), Будинку культури в с. Дарахів (Терноп. обл., 1995). Оформив інтерʼєри громад. споруд, серед яких — Терноп. фарфор. завод (1983–85, 1990), дит. табір від­починку СБУ (1986, м. Ворзель Київ. обл.), санаторій Міністерства автомобіл. шляхів на мисі Айя (АР Крим, 1993; усі — спів­­авт.). Учасник обл., зонал., всеукр., між­нар. мистецьких ви­ставок від 1980. Персон. — у Хмельницькому (2018). Деякі роботи зберігаються в Музеї образотвор. мистецтв ім. О. Білого (м. Чорномор­ськ Одес. обл.), Терноп. худож. і краєзн. музеях, Хмельн. ХМ.