Оганезова-Григоренко Ольга Вадимівна

Визначення і загальна характеристика

ОГАНЕ́ЗОВА-ГРИГОРЕ́НКО Ольга Вадимівна (05. 02. 1970, Одеса) — спів­ачка (сопрано), музико­знавець, педагог. Доктор мистецтво­знавства (2018), професор (2015). Народний артист України (2009). Орден княгині Ольги 3-го (2004) та 2-го (2021) ступ. Закін. Одес. консерваторію (1993; кл. Н. Ріхтер), Одес. регіонал. ін­ститут держ. упр. при Президентові України (2007). Від 1992 — в Одес. муз. академії: від 2006 — професор кафедри сольного співу, від 2019 — проректор з навч. та наук.-пед. роботи. Водночас 1991–95 — солістка шоу-театру «Рішельє», від 1995 — Театру муз. комедії ім. М. Водяного; 2000–06 — викладач Пд.-укр. пед. університету (усі — Одеса). Володіє високою майстерністю, пластичністю, яскравими сценіч. даними. Ви­ступає із сольними про­грамами та концертами в Україні та за кордоном. Наукові дослідже­н­ня: твор. алгоритм опер. вокаліста, арт. муз. театру; іманентні процеси творчості спів­ака; тембр-амплуа різних типів голосів як основа голосообразу в опері.

Пр.: Теорія і практика формува­н­ня професійного менталітету вокалістів у процесі фахової під­готовки. О., 2011; Генезис і роз­виток вокальної методології: транс­формації та синтез: Навч.-метод. посіб. О., 2015; Феноменологія творчого процесу артиста мюзиклу. О., 2017; Автопоэзис артиста мюзикла как творческий феномен и предмет музыковед­ческого дискурса. О., 2019; Musical artistʼs talent structure: immanent musical and professional and organizational moduses // Musicological discourse and problems of contemporary semiology. Lviv; Torun, 2020 (спів­­авт.); Autopoiesis as an immanent creative process of the artist and musi­cian // Music semiology: categories and methods. Lviv; Torun, 2020 (спів­­авт.); Тембр-амплуа як основа музичного образу у вокальному мистецтві // Modern Ukrainian musicology: from musical artifacts to huma­nistic universals. Riga, 2021 (спів­­авт.)

Ролі: Саффі («Циганський барон» Й. Штрауcса), Лідочка («Весі­л­ля Кречинського» О. Колкера), Еліза Дулітл («Моя чарівна леді» Ф. Лоу), Тоня, Лариса («Біла акація» І. Дунаєвського), Емілія Марті («Таємниця Макропулоса» C. Баскіна), Роз-Марі (однойм. оперета Р. Фрімля, Г. Стотгарта), Кітті, Зоя («Тітка Чарлея», «Нехай гітара грає» О. Фельцмана), Селлі Боулз («Кабаре» Дж. Кендера), Доллі («Хелло, Доллі!» Дж. Германа), Поллі Пічем («Тригрошова опера» Б. Брехта), Мона («Без­імен­на зірка» М. Самойлова), Ліллі-Катарина («Цілуй мене, Кет!» К. Портера), Марітана, Єлизавета Воронцова («Дон Сезар де Базан», «Граф Воронцов» Є. Ульяновського), Паола («Сублімація коха­н­ня» А. де Бенедет­ті).

Т. А. Подерська

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю