Оглядів

Визначення і загальна характеристика

ОГЛЯ́ДІВ  — село Червоноградського (до липня 2020 — Радехівського) району Львівської області. У грудні 2018 Оглядів. сільс. раду з селами Гута-Скляна, Дубини, Монастирок-Оглядівський, Опліцько зараховано до Радехів. міської громади. О. знаходиться на р. Радоставка (притока Стиру, бас. Дніпра), в межах Буго-Стир. міжріч. рівнини, за 82 км від обл. центру та 12 км від м. Радехів і залізнич. ст. Радехів. Площа 3,497 км². За переписом насел. 2001, проживали 1178 осіб; станом на 2021 — 991 особа; переважно українці. На тер. урочища Остерія виявлено артефакти епохи неоліту. У селі знайдено кераміку 10–11 ст. Село вперше згадується у писем. джерелах 1426. До 18 ст. фігурує в документах як Голяндів, Гоглядів, Голядів, Охлядів. У давнину село зазнавало нападів татар, зокрема 1578, 1666–96. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. У цей період діяв Оглядів. Свято-Троїц. монастир, в якому проживали старі козаки (збереглося поховання з кам’яним козац. хрестом 17 ст.). Монахи мали свій млин, займалися збиранням лікар. трав і лікували людей. 1691 Щуровец. староста О. Цетнер збудував церкву св. Михаїла, на місці якої 1802 зведено новий дерев’яний храм (нині пам’ятка архітектури місц. значення). У плані має форму хреста, трьохбанний, критий ґонтом. На кладовищі збереглася дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, споруджена 1738 (пам’ятка архітектури нац. значення). У храмі донині знаходиться Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці з дитям Ісусом (Оглядів. Мати Божа). Хрестовий у плані, внизу по периметру стін облаштований дашок. Храм орієнтований вівтарем на Зх., до нього з Пн. прибудована ризниця, над входом зроблено дах на дере­в’яних стовпах, стіни до рівня причілкових з острішками дахів оббиті ґонтом, вікна поставлені високо над землею, середхрестя будівлі завершує низький світловий восьмерик, накритий банею, на якій сліпий ліхтар з маківкою. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1788 працювали майстерня з виготовлення сукна та скляна гута. 1904 засн. читальню «Просвіти» на чолі з Д. Семенюком. 1920–39 — знову у складі Польщі. 1925 відкрито 2-класну школу. У вересні 1939 увійшли рад. війська. Від 1939 — село Львів. обл.; 1940–62 — Лопатин., 1962–2020 — Радехів., від 2020 — Червоногр. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім. окупацією. 21 листопада 1943 нім. владою заарешт. 120 мешканців, зокрема й чл. ОУН С. Мудрика. 1971 споруджено пам’ятник рад. воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни; 1992 освячено символічну могилу Борцям за волю України, 2020 — скульптуру архангела Михаїла. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — хірург В. Зарічанський, хімік Р.-Л. Макітра, історик Р. Офіцинський; письменник О. Турянський (1991 встановлено пам’ятник); муз.-громад. діячі, хорові диригенти брати Євген і Тадей Купчинські; кер. с.-г. підприємства, лауреат Шевченків. премії Й. Парубочий; діячі ОУН–УПА В. Брилевський, Ю.-М. Березинський. З О. пов’язані життя та діяльність головнокомандувача УПА Р. Шухевича (2007 відкрито пам’ятник), тут народився його син політ. діяч, Герой України Ю.-Б. Шухевич.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю