Огранович Аполлон Сергійович

ОГРАНО́ВИЧ Аполлон Сергійович (23. 05. 1942, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ — 04. 03. 2019, Львів) — архітектор. Родина О. походить із козац. старшини Прилуц. полку, дід Михайло був одним з організаторів санаторно-курорт. справи в Рос. імперії. Від 1945 разом із батьками мешкав у Львові. Закін. буд. факультет Львів. політех. інституту (1966). Відтоді працював у Львів. філії інституту «УкрНДІгіпросільгосп»; 1967–70 — рай. архітектор Львова; від 1970 — у Львів. худож. комбінаті. Брав участь у спорудженні монументу бойової Слави рад. зброй. сил на вул. Стрийська у Львові (1970, у 1972 групу скульпторів і арх. М. Вендзиловича удостоєно Держ. премії України ім. Т. Шевченка; 2019 демонтовано). Серед проектів — пам’ятники «Слава праці» у м. Радехів (1973, скульптор Я. Чайка) та воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, у с. Смиків Сокал. р-ну (1974, скульптор В. Одрехівський; нині обидва — Червоногр. р-ну Львів. обл.), реконструкція гол. пошти на вул. Словацького, № 1 (1973–75, реалізований не повністю), пам’ятник на честь подвигу рад. лікарів у 2-й світ. війні на вул. Пекарська, № 52 (1975, скульптор І. Кушнір), комплекс. план міського архіт.-худож. й світл. оформлення (1979, у співавторстві), надгроб. пам’ятник на могилі І. Вільде на Личаків. цвинтарі (1980-і рр., скульптор Т. Бриж) у Львові.

В. М. Слободян