Одеська національна наукова бібліотека

ОДЕ́СЬКА НАЦІОНА́ЛЬНА НАУКО́ВА БІБЛІОТЕ́КА (ОННБ) — провідний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що здійснює функції науково-дослідного, методичного та координаційного центру з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства. Засн. 1829 як Міська публічна бібліотека з ініціативи одес. громад. і політ. діячів, учених, яку задекларував редактор г. «Одесскій вѣст­никъ» О. Льовшин та підтримав генерал-губернатор краю М. Воронцов. Відтоді до 1921 — публічна, 1922–2009 — держ., від 2009 — нац.; нині підпорядк. Мін-ву культури та інформ. політики України. 1941–2015 — ім. М. Горького. 1964 за рішенням Колегії Міністерства культури УРСР стала зонал. організац.-метод. центром для б-к Пд. України (Одес., Кіровогр., Запоріз., Микол., Херсон., Крим. обл.), зокрема з питань природн. наук і атеїзму; 1975 за постановою РМ УРСР — обл. універсал. депозитарієм для б-к Пд. України. 1883–1906 містилася в будівлі (арх. Ф. Гонсіоровський), спорудженій для б-ки і Музею Одеського товариства iсторiї та старожитностей. Від 1907 — в окремому спецiально зведеному для неї приміщенні (арх. Ф. Нестурх; від 1979 — пам’ятка архітектури нац. значення). Структура б-ки неодноразово змінювалася. Нині виконання статут. завдань забезпечують 28 підрозділів. Окрім функціонал. відділів (наук. комплектування та обліку документно-інформ. ресурсів, наук. індексування та організації каталогів, зберігання та наук. вивчення фондів, обслуговування користувачів), у різні роки створ. спеціаліз. відділи: рідкіс. видань та рукописів (1921), наук.-бібліогр. (1932), зберігання архів. фонду (раніше — таєм. відділ, 1930), міжбібліотеч. абонемент (1950), наук.-метод. (1956), обмінно-резерв. фонду (1959), міжнар. проектів (раніше — літ-ри іноз. мовами, 1962), мистецтв, редакц. (обидва — 1970), краєзнавства «Одесика» (1989), інформ.-тех. забезпечення бібліотеч. процесів (1991) та ін. Діяльність ОННБ має наук. та соціокультур. характер, а також спрямована на формування та збереження документ. ресурсів, оптимізацію процесів обслуговування користувачів, міжнар. співробітництво, інформ.-тех. забезпечення бібліотеч. процесів, розвиток електрон. інформ. ресурсів влас. генерації. Її фонд (5,48 млн прим., з них 2,83 млн книг, 2,03 млн журналів і продовжуваних видань, 25,3 тис. газет) є складовою держ. бібліотеч. фонду України. Це унікал. універсал. зібрання джерел інформації від 11 ст. до сучас. вітчизн. і зарубіж. наук. видань, бібліогр. та текст. баз даних. Зберігаються рукописи, стародруки, рідкісні видання, періодика, картогр., нотні, довідник. та бібліогр. видання, образотворчі матеріали. Від 1831 отримує місц. обов’язк. примірник видань, 1922–41 — безоплат. обов’язк. примірник СРСР, 1925–41 — укр. видань, від 1949 — обов’язк. плат. примірник СРСР, від 2002 — безоплат. примірник видань України. Гол. джерелом поповнення фонду виданнями іноз. мовами є міжнар. документообмін. Партнерство налагоджено з 39-ма установами з 26-ти країн світу. Значну роль у формуванні фонду відіграли окремі приватні зібр. та колекції: попечителя б-ки графа М. Толстого (40 тис. прим., зокрема й бл. 2 тис. т. рідкіс. бібліофіл. видань), громад. діяча, мецената Г. Маразлi (10 тис.), археолога, нумізмата П. Бурачкова (3176), фахівця у галузі гідротехніки В. Тимонова (1085). У 1889 долучено бібліотеку Одес. слов’ян. благодій. товариства (3647), 1891 — «Театральну бібліотеку» (2740 п’єс), 1920 — колекцію закордон. ілюстрованих книг з крас. письменства та мистецтва замож. одесита З. Ашкіназі (до 2 тис.), 1921 — бібліотеку дипломата, письменника О. Стурдзи (до 3 тис.). Найцінніша частина фонду — майже 200 тис. рідкіс. та цінних видань і рукописів, зокрема кириличні «Хіландарські аркуші» (11 ст.), глаголичне «Охридське Євангеліє» (фрагмент, 11 ст.), «Євангеліє» (12 ст.) грец. мовою, старослов’ян. рукописи «Євангеліє-апрокос» (12 ст.), «Мінея святкова» (13 ст.). В ОННБ представлені книги всіх періодів історії книгодрукування: інкунабули (52), палеотипи (155), кириличні першодруки, зокрема «Часослов» Ш. Фіоля (1492), 7 книг з «Біблії» Ф. Скорини (Прага, 1517–19), «Ок­тоїх» Б. Вуковича (1538), «Біблія» І. Федорова (1581). Є 9 глаголич. видань, серед яких — «Міссал римський» (Ценг, фрагмент 1494), Венеція (1528), Фіум (1531). Укр. видання кирилич. друку — «Служебник» П. Могили (1629), «Ключ разуменія» І. Галятовського (1665), видання львів., київ., черніг. друкарень. У фонді рідкіс. видань 19–20 ст. — перші та прижиттєві видання класиків укр. і зарубіж. літ-ри, альманахи, періодика. Зберігаються архів та особиста бібліотека біб­ліографа, літературознавця, етнографа, мовознавця М. Комарова. Більшу частину колекції складають видання 1880–1910 з друкарень Одеси, Харкова, Києва, Херсона, Чернігова, а також Львова та Чернівців. Значну цінність становить колекція гравюр 16–19 ст. (700 арк.) майстрів з Англії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Франції й України. Осн. напрями наук. діяльності: формування бібліографії укр. книги, наук. розкриття унікал. рукопис., книжк. та мист. фондів, істор.-книгозн., біб­ліотекозн. дослідж., вивчення проблем збереження фондів, оцифрування рідкіс. видань, впровадження новіт. інформ.-бібліотеч. технологій. До провід. бібліотечно-інформ. центрів України ОННБ зараховано завдяки її біб­ліогр. та видавн. діяльності. За роки існування видано понад 1,5 тис. праць. Науково-допоміжні бібліогр. покажчики за окремими напрямами: природн. науки, екологія, релігія та релігієзнавство, література, історія, зокрема «Голодомор в Україні 1932–1933 рр.» (2001, 2004, 2014, 2022), «Книги і долі: митці Розстріляного Відродження» (2002, 2018, 2021), «Вчені вузів Одеси. Природничі науки: біобібліогр. довід.» (від 1994, 10 вип.). Засн. серії: «Природа і природні ресурси Північного Причорномор’я» (від 1936, 45 вип.), «Біологія Чорного і Азовського морів» (від 1985, 19 вип.), «Вчені Одеси» (від 1957, 54 вип.), «Письменники Одеси» (від 1980, 46 вип.), «Літературна Одеса» (від 1973, 15 вип.), в якій розкрито зв’язок І. Франка, Лесі Українки, І. Тобілевича, М. Гоголя, М. Старицького, І. Микитенка та ін. укр. письменників з Одесою. Видано зб. наук. праць Університету екол. знань «Екологія і суспільство» (2002–13, 4 вип.). Книгозн. дослідж. спрямовані на вивчення та розкриття фонду: «Українська книга у фондах ОННБ» (1991–2020, 7 вип.), «Стародруки кириличного шрифту ХV — 1-а пол. ХVІ ст.» (1998), «Бiблiотека М. Ф. Комарова: каталог колекції» (2014), «Західноєвропейська гравюра XVI–XVII ст. у фондах ОННБ: каталог колекції» (2021). Видаються збірники, що поєднують біографістику та бібліографію: «Г. Г. Маразлі — меценат і колекціонер» (1995), «Олександра Миколаївна Тюнєєва» (2012), «Династія де-Рібасів в Одеській публічній (державній науковій) бібліотеці» (2014), «Закоханий в українське слово: до 170-річчя від дня народження М. Комарова», «Євген Володимирович Васьковський: правознавець, літератор, критик: Збірник матеріалів до 150-річчя від дня народження» (обидва — 2017), «Коли кривавивсь і хитався світ: українські літератори на сторінках одеської преси періоду національно-визвольних змагань 1917–1919 р.» (2019), «Товариство незалежних художників в Одесі» (2020), «Едуардс Б. В. Життєпис. Хронологія. Виставки: Альбом-каталог» (2021).

ОННБ — організатор міжнар. та всеукр. наук.-практ. конф.: «Бібліотека XXI століття в новому соціокультурному вимірі» (2014), «Міжнародна діяльність бібліотек як складова європейського вибору держави» (2016), «Бібліотека як складова культурного, наукового та національного розвитку держави»: до 190-річчя ОННБ (2020), «Україна: історія, культура, ідентичність» (2021); всеукр. семінарів: «Рекомендаційна бібліографія в столітті знань» (2015), «Сучасні тенденції розвитку краєзнавчої бібліографії в бібліотеках України» (2017). Від 2012 щороку проводять семінар «Пам’ятки писемності та культури у фондах бібліотек: робота з рідкісними та цінними виданнями». З метою вдосконалення наук. діяльності та сприяння підготовці наук. кадрів підписано меморандум про співпрацю з Радою ректорів ВНЗів Одес. регіону (2019). Багатоаспект. характер мають міжнар. зв’язки ОННБ: міжнар. абонемент і книгообмін, діяльність у рамках офіц. угод про співробітництво, участь у наук. конф., обмін виставками тощо. Вагомі результати співпраці із зарубіж. партнерами — відкриття інформ.-ресурс. центру «Вікно в Америку», Нім. читал. залу ОННБ (спільно з Ґете-інститутом та Бавар. домом в Одесі), Канад.-укр. бібліотеч. центру, залу франц. літ-ри, Інтернет-центру. Бібліотека як метод. центр бере участь у розробленні документів заг.-держ. значення у бібліотеч. сфері. Щороку реалізує понад 200 культур.-просвітн., н.-д., видавн. проектів, спрямованих на підтримку держ. гуманітар. політики, популяризацію книги і читання у суспільстві, гідної репрезентації України у світ. інформ.-культур. просторі. 2000 ініціювала проведення щоріч. Всеукр. виставки-форуму «Українська книга на Одещині», що є некомерційною і дозволяє популяризувати продукцію вітчизн. книговидавництва, обговорювати у колі фахівців проблеми галузі з метою їх вирішення, апелювати до влад. структур і громадськості, а також поповнювати фонди новими виданнями. 2019 запроваджено проведення комплекс. заходу «Інтелект-форум», що об’єднав виставку-форум та конф. для фахівців, б-к, архівів, музеїв «ОдесаБібліоСаміт». ОННБ обслуговує понад 45 тис. користувачів, щороку її відвідують понад 250 тис. осіб, видає бл. 2 млн прим. Довідк.-інформ. обслуговування забезпечується системою каталогів і картотек. 1883 видано каталог б-ки, 1885, 1889, 1895 — додатки до нього. 1901–10 здійснено друге, доповнене видання у 5-ти т. Від 1920 ведеться зведений краєзн. (Одеса, Одес. обл.), від 1926 — предмет. каталоги. Фонд повністю відображений у ген. алфавіт. каталозі. Нові надходження (бл. 500 тис. записів) від 2001 — в електронному (catalog.odnb.odessa.ua). Є система картк. читац. каталогів книг, період. і продовжуваних видань. Впровадження інформ. технологій розпочато на поч. 1990-х рр. Одним із осн. каналів доступу до різноманіт. бібліотечних послуг (запис користувачів, замовлення документів, віртуал. довідка, виставка нових надходжень) та інформ. ресурсів є вебсайт (odnb.odessa.ua). Ведеться активна робота із оцифрування книжк. пам’яток, рідкіс., цінних видань: цифр. проекти «Старовинна гравюра — культурна спадщина України» (odnb.odessa.ua/ gravures) та «Скарби України: цифрова колекція книжкових пам’я­ток у фонді ОННБ» (оdnb.odessa.ua/ rarities) забезпечують віддалений доступ до найцінніших рідкіс. книжк. пам’яток, що становлять винятк. істор.-культурну цінність. У співпраці із Одес. філією Грец. фонду культури оприлюднено одес. газети грец. мовою (1906–17). У структурі електрон. інформ. ресурсів значне місце займає повнотекст. краєзн. база даних публікацій одес. та укр. ЗМІ, поєднаних у темат. колекції (583 тис. записів). У повнотекст. форматі представлено видання б-ки. ОННБ бере участь у заг.-держ. проекті «Культура України», надає інформацію до Держ. реєстру нац. культур. надбання. Активне впровадження сучас. інформ. послуг, цифровізація бібліотеч. сервісів, втілення інновац. проектів, зокрема й за участі зарубіж. партнерів, зробили бібліотеку лідером інновацій у бібліотеч. галузі України, важливою складовою розвитку нац. культури і духовності, дієвою ланкою процесів державотворення. 2019 побл. б-ки відкрито скульп­туру «Книголюб» (скульптор М. Рева). У різний час її очолювали історик М. Мурзакевич (1843–53), журналіст, дипломат М.-Е. Де Рібас (1868–82), історик В. Яковлєв (1882–96), мовознавець, літературознавець М. Попруженко (1896–1920), бібліолог, бібліографознавець, математик І. Вугман (1923–29), книгознавець, бібліофіл О. Тюнєєва (1941–44), бібліограф, крає­знавець В. Загоруйко (1950–62), бібліографи І. Мазуренко (1963–84) й О. Ботушанська (1986–2018). Від 2018 ген. дир. — І. Бірюкова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю