Криган Григорій Георгійович
КРИГА́Н Григорій Георгійович (15. 05. 1941, с. Тарасівці Новоселиц. р-ну Чернів. обл. — 21. 09. 2021, Чернівці) — прозаїк, публіцист, перекладач. Член НСПУ (1992), СП Румунії (2004), СП Молдови (2012). Премії товариства буковин. письменників (2003), ім. М. Емінеску (2010). Золота медаль укр. журналістики (2011). Закін. Чернів. університет (1963), відділ. журналістики Академії сусп. наук при ЦК КПРС (Москва, 1978). Працював перекладачем у г. «Радянська Буковина» (1963–65), завідувач відділу (1965–69), заст. гол. ред. г. «Zorile Bukovinei» (1969–2004). Перебував на творчій роботі. Писав румун. мовою. Автор зб. оповідань «Casa cea nouă» («Новий дім», 2002); кн. статей інтерв’ю, есе про М. Емінеску «Cea mai curată lacrimă a noastră» («Пречиста сльоза наша», 2009; обидві — Чернівці). У перекладі К. в Кишиневі вийшли оповідання С. Снігура («Албена», 1976), М. Шумила («Голубий зеніт», 1979), Р. Федорова («Розмова опівночі», 1979), Дніпрової Чайки («Дівчина-чайка», 1986), Ю. Збанацького («В розвідці», 1986), А. М’ястківського («Паром», «Біографія», «Василь Робота», 1986); новели П. Панча («Дороговказ», 1979), Григора Тютюнника («Іван Срібний», «Нюра», «Три зозулі з поклоном», «Вуточка», «Кізочка», 1990); романи Ю. Збанацького («Малиновий дзвін», 1985, разом із І. Крецу), О. Гончара («Твоя зоря», 1986).
Рекомендована література
- Чімпой М. У пошуках сонячного вінка // Тинеримя Молдовей. 1979, 16 верес.;
- Матіос М. «Якщо сказати чесно…» // Буковин. віче. 1996, 25 трав.;
- Бостан Г. Фундамент для «Нового дому» слова // Zorile Bukovinei. 2001, 12 трав.;
- Романець О. Чистота душі людської // Буковина. 2001, 16 трав.
Завантажити статтю
Людина 
