Одеський державний цирк
Визначення і загальна характеристика
ОДЕ́СЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ЦИРК
Історія цирк. споруд в Одесі розпочинається від 1857, коли антрепренер Ж. Годфруа збудував перший, примітивний за своїм обладнанням, цирк. Незабаром зʼявився деревʼяний цирк під брезент. покриттям, що мав назву «Гіподром». У 1860-і рр. для гастролей цирк. трупи Гютемана з Франції у Театральному провулку споруджено велику камʼяну будівлю. Після закінчення гастролей його перебудували в Маріїн. театр, у якому ставили оперні та драм. вистави, а також проходили цирк. програми. У літньому саду «Ермітаж», що через Строганів. міст, збудовано величезну круглу деревʼяну будівлю для гастролей цирк. труп. Під час гастролей в Одесі А. Саламонського зі своєю трупою йому сподобалося місто біля Чорного моря, і він вирішив побудувати тут стаціонар. цирк. 1879 на вул. Коблевська, № 37 відкрито перший в Одесі цирк у камʼяниці на 4000 глядачів, із центр. опаленням й обладнаний за всіма правилами архіт. мистецтва. Із цієї будівлі, що проіснувала 10 р., починається багаторічна історія О. д. ц. Після того, як 1889 будівлю було розібрано, великий одес. підприємець, власник пивовар. заводу В. Санценбахер вирішив побудувати нову цирк. будівлю. Відкриття цирку відбулося 1894 на вул. Коблевська, № 25 гастролями широко розрекламов. цирк. трупи братів Ферроні. За проектом інж. А. Гельдфанда зведено 12-кут. 20-метр. будинок, увінчаний куполом із подвій. заліз. обшивкою для кращої ізоляції на випадок спекот. або холод. погоди. Його називали «залізний цирк Санценбахера» через численні метал. конструкції, спроектовані й виготовлені в Німеччині. Всередині, де розміщувалися 2300 глядачів, — «плюшевый рай... рай мрамора, ступеней, золота, матовых ламп, арок, коридорчиков, эха, хохота, блестящих глаз, запаха духов, стука каблуков — мало ли чего!», — так захоплено описав його Ю. Олеша у кн. «Ни дня без строчки» (Москва, 1965). Після смерті В. Санценбахера у рік відкриття цирку власниками залишилися його брати. Однак через свою зайнятість вони мало приділяли цирку увагу, він згасав. Почали змінюватися власники, і тоді цирк. адміністратор Моріц взяв керівництво ним на себе. Від 1908 цирк очолив жандарм. полковник С. Малевич, який сам тримав антрепризу та запрошував на гастролі. В Одесі, що на той час вже набула слави великого торг. центру на Чорному морі, з усього світу стали регулярно приїжджати на гастролі уславлені трупи та відомі артисти того часу. Серед них — брати Ферроні, Д. Бабушкін, Буркаті, Бенедетто, дресирувальник коней В. Труцці (див. Труцці), видатні борці І. Піддубний, І. Заїкін, клоун Жакоміно, клоуни-дресирувальники, брати А. і В. Дурови (див. Дурови), брати Нікітіни. Протягом усього періоду існування цирку в ньому неодноразово виступали знамениті майстри манежу — В. Едер, Ю., В. і Т. Дурови, М. Румʼянцев (Олівець), І. Бугримова, М. та В. Запашні (див. Запашні), творці атракціону «Леви та тигри» і Л. Шевченко, відомі еквілібристи сестри Кох, перший рад. чемпіон світу з важкої атлетики, який покращив понад 100 світ. рекордів, Г. Новак, засн. «Ведмежого цирку» В. Філатов, А. Волжанський, А. Корнілов, Ю. Куклачов, В. Дікуль, видат. ілюзіоніст Е. Т. Кіо і потім його сини І. Е. та Е. Е. Кіо. Директор — Є. Гайдамака (від 2015).
О. О. Даніловська
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
