Розмір шрифту

A

Одеський завод важкого кранобудування

ОДЕ́СЬКИЙ ЗАВО́Д ВАЖКО́ГО КРАНОБУДУВА́­Н­НЯ — під­приємство у галузі важкого машинобудува­н­ня. Засн. 1863 як Гол. залізничні майстерні поруч із паровоз. депо для ремонту рухомого складу Одес.-Балт. залізниці (див. Одеська залізниця); від 1918 — ім. Січн. пов­ста­н­ня. Тут працювали понад 2 тис. осіб, які здійснювали капітал. ремонт паровозів і товар. вагонів. 1930 майстерні реорганізовано в Одес. кранобуд. завод ім. Січн. пов­ста­н­ня. У на­ступ. році побудовано перший паровий колій. кран — 6-тон. «Январець-1», що поклав початок рад. кранобудуван­ню. У довоєн­ні роки на під­приємстві виготовлено дослідну партію парових кранів вантажопід­йомністю 15, 45 та 90 т, моторні крани на гусенич. ходу (6 т) тощо. На поч. 1939 завод уві­йшов до 4-х найбільших маш.-буд. під­приємств Одеси. З поч. 2-ї світової вій­ни освоїв випуск продукції військ. при­значе­н­ня, зокрема побудував на шасі вантажівок ЗІС-6 15 пере­сув. ремонт. майстерень. У липні 1941 більшість устаткува­н­ня еваку­йовано на Кіров. маш.-буд. завод та у м. Курган (обидва — РФ). Під час оборони Одеси один із цехів заводу пере­обладнано в танкоремонтні майстерні (від­ремонтовано для Примор. армії 10 танків), колектив під­приємства брав участь у буд-ві 3-х бронепо­їздів, а пізніше освоїв виробництво бронетракторів НІ-1, 50-мм та 82-мм мінометів тощо. Під час бо­йових дій та окупації завод був повністю зруйнований. Після визволе­н­ня Одеси (1944) роз­почато від­будову під­приємства. 1946 тут почали серій. випуск автомоб. кранів вантажопід­йомністю 3 т, 1948 — 5 т, у на­ступні роки — залізнич. і пневмат. коліс. кранів вантажопід­йомністю 10, 25 і 50 т. За створе­н­ня й освоє­н­ня виробництва самохід. пов­ноповорот. кранів групу робітників та інж. заводу 1952 від­значено Сталін. премією. Від 1960 під­приємство спеціалізовано на випуску великовантаж. пневмат. коліс. кранів і перейм. в О. з. в. к. Від­тоді роз­почато виробництво пневмат. коліс. кранів вантажопід­йомністю 12, 16, 25, 40, 63 і 100 т. 1963 завод нагородж. орденом Трудового Червоного Прапора. У структурі (1970) — 9 осн. (мех., складал., стале- та чавуноливар., ковал.-пресовий, металокон­струкцій, гідравліки, малярно-здавал., запас. частин) та 7 допоміж. (інструм., ремонтно-мех., ремонтно-буд., електроцех тощо) цехів. Від поч. 1970-х рр. завод став випускати 40-, 63- і 100-тонні крани. Загалом 1946–74 під­приємство створило понад 25 модифікацій кранів різної вантажопід­йомності, деякі з них були від­значені дипломами ВДНГ СРСР, а також освоїло виробництво 16- і 25-тон. кранів для роботи в умовах Край. Пів­ночі; крім того, на заводі здійснювали сталеве та чавун­не лиття для кранів, поковки й штампува­н­ня, мех. та термічне обробле­н­ня деталей. Від 1975 О. з. в. к. — гол. під­приємство Одес. ВО важкого кранобудува­н­ня ім. Січн. пов­ста­н­ня. На поч. 1980-х рр. на заводі діяли комплексно-механізов. ділянки та поток. конвеєрні лінії, осн. продукцією були стрілові самохідні крани на пневмат. коліс. ходу вантажопід­йомністю 25, 40, 63 та 100 т. 1982 на під­приємстві спроектовано й побудовано перший у СРСР автомоб. гідравліч. кран вантажопід­йомністю 100 т (встановлений на спеціально роз­робленому шасі). О. з. в. к. належав до структури Мінбуд­дормашу і був одним із найбільших під­приємств важкого машинобудува­н­ня СРСР, продукцію екс­портував у 47 країн світу. 1987 на заводі організовано спільне з нім. фірмою «Лібгерр» під­приємство «Кранлод»: у на­ступ. році побудували перший кран ЛТМ-1050-4, освоїли виробництво ЛТМ-1050 та ЛТМ-1070 вантажопід­йомністю 50 та 63 т. 1994 спіл. під­приємство ліквідовано, за час його функціонува­н­ня загалом було випущено бл. двохсот 50-тон. кранів. Після від­новле­н­ня незалежності України завод приватизовано й пере­твор. на ХК «Краян». Під однойм. маркою під­приємство деякий час продовжувало випуск кранів на пневмоколіс. ходу, автомоб. кранів та кранів на спец. шасі з теле­скопіч. стрілою вантажопід­йомністю 30, 40 та 50 т. 1994–95 тут працювали бл. 5000, у 1999 — бл. 1000 осіб. Від 1997 під­приємство працювало з мін. навантаже­н­ням, того року виготовлено 24, у 1998 — 20, у 1999 — 4 крани; у 2000-х рр. після низки рейдер. захоплень його ви­знано банкрутом. У вересні 2016 Одес. міськ­рада при­дбала вцілілу адм. будівлю, що входила до комплексу заводу «Краян», — там роз­містили Департамент на­да­н­ня адм. послуг та ін. структурні під­роз­діли.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Підприємcтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
75203
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
99
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Одеський завод важкого кранобудування / А. О. Сабатин, О. В. Савченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-75203.

Odeskyi zavod vazhkoho kranobuduvannia / A. O. Sabatyn, O. V. Savchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-75203.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору