Одеський завод фрезерних верстатів
ОДЕ́СЬКИЙ ЗАВО́Д ФРЕ́ЗЕРНИХ ВЕРСТА́ТІВ — підприємство у галузі верстатобудування. Засн. 1944 на базі майстерень ремісн. училища. Введений в дію 1945 як О. з. ф. в. ім. С. Кірова (дир. — Д. Сухоруков, гол. конструктор — Й. Княжицький). Осн. продукція — надвисокоточні металорізал. та електрофіз. верстати: координатно-шліфувальні, координатно-розточувальні, широкоуніверсальні фрезерні та координатно-електроерозійні, а також трикоординатні вимірюв. машини. Колектив заводу один із перших у Рад. Союзі розробив різноманітні системи програм. керування і почав випускати верстати, оснащені цими системами. На підприємстві створ. оригін. систему відліку координат за допомогою ребристого електроіндуктив. давача. На базі цього винаходу було побудовано потім чимало верстатів. Освоєння виробництва координатно-розточувал. верстатів розпочато 1949, а вже наступ. року виготовлено такий перший вітчизн. верстат моделі 2430, з принципово новою індуктив. вимірюв. системою з гвинт. прохід. датчиками та пристроєм для поперед. набору координат з автомат. зупинкою столу й полозок у заданому стані. Від 1951 його виготовляли серійно, від 1955, після модернізації з метою підвищення точності, випускали під індексом 2А430. У 1952 на заводі створ. дослід. зразок верстата моделі 2420, що мав ходові гвинти та відлік. лімби з ноніусами та був оснащений корекцій. лінійками. 1959, після удосконалення конструкції, освоєно його серій. випуск під індексом 2А420. Цього ж року підприємство виготовило дві модифікації верстата 2А430 з програм. керуванням координат. переміщеннями столу та полозок. За ініціативи гол. інж. Н. Барштака складання фрезер. верстатів поставлено на поток. конвеєрні лінії. З-д, на якому працювали бл. 800 осіб, випускав щороку бл. 150 координатно-розточувал., бл. 700 широкоуніверсал. фрезер. і понад 150 спец. верстатів, зокрема хонінгувальні та довідні, а також спец. верстати за завданням різних відомств. Координатні та фрезерні верстати були забезпечені повним комплектом оснастки: круглими та похило-поворот. столами, лещатами, набором перехід. оправок для інструменту, фрезер. та розточувал. головками. На Всесвіт. виставці у Брюсселі (1958) та Міжнар. виставці у Пловдиві (Болгарія, 1970) за координатно-розточувал. верстати завод нагородж. золотими медялями. Виконуючи замовлення для ВПК, підприємство розробляло та виготовляло найскладніше устаткування, зокрема комплекс верстатів для оброблення коноїдів. 1965 при заводі створ. Одес. СКБ прецизій. верстатів, що було призначено головним у розробленні координатно-розточувал., широкоуніверсал. фрезер., хонінгувал.-довідних верстатів для оброблення деталей певного діапазону. У перші роки співіснування СКБ проектувало та впроваджувало нову техніку та спец. устаткування, завод вдосконалював серійне виробництво. Згодом СКБ, яке очолив Й. Княжицький (від 1972 — О. Теннер), стало самост. організацією, а 1985 увійшло до складу ВО «Мiкрон», створ. на базi Одеського заводу прецизійних верстатів «Мікрон». СКБ розробило значну номенклатуру верстатів, які, крім одес. верстатобуд. заводів, виготовляли ін. рад. підприємства галузі: 2206ВМФ4 — Вітеб. верстатобуд. завод (Білорусь), 2202ВМФ4 — Вільнюс. завод «Жальгіріс», 6А76П та 6А76В — Вільнюс. завод «Комунарас», 6А73П — Єреван. завод фрезер. верстатів, 6А77П — Іркут. верстатобуд. завод (РФ). Значна роль СКБ й в освоєнні вітчизн. та імпорт. систем числового програм. керування («Розмір 2», «Розмір 4», «Контур 2П» тощо), проектуванні й виготовленні гнуч. вироб. модулів та систем. 1971 у структурі заводу було 11 вироб. цехів (корпус. деталей, мех. оброблення, складал., інструм., терміч., зубчастих коліс та ін.) і спеціалізов. дільниць. Впроваджено різноманітні види термооброблення (холодом, газову цементацію, біметалізацію та ін.), застосовано процес двостадій. складання тощо. Підпр-во виготовляло фрезерні верстати таких моделей: 6А75В, 6Б75В, 675, 675П, 678М, 6720В, 6720ВФ2. Після розпаду СРСР та подальших екон. перетворень ВАТ «О. з. ф. в.» зупинило діяльність, у 2000-х рр. його визнано банкрутом і ліквідовано. На місці, де був розташ. завод, збудовано багатоповерх. житл. будинки.
Рекомендована література
- Сухоруков Д. М., Усть-Шомушский Г. В. Станки точные, надежные. О., 1964.