Одеський музей західного та східного мистецтва
ОДЕ́СЬКИЙ МУЗЕ́Й ЗА́ХІДНОГО ТА СХІ́ДНОГО МИСТЕ́ЦТВА. Заснований 1924 на базі приватних колекцій, зібраних місцевим Комітетом охорони памʼяток мистецтва та старовини, а також надходжень із Міського музею красних мистецтв і кабінету історії мистецтв Новоросійського університету. Розташований у центрі Одеси в палаці бессарабського поміщика О. Абази, будинок — памʼятка архітектури 19 ст. — зведений 1856–58 за проектом архітектора Л. Оттона (див. Оттони). У структурі — 3 основні відділи: західноєвропейського мистецтва; мистецтво країн Близького та Далекого Сходу; античного мистецтва. У колекції музею зберігаються шедеври мистецтва різних культур та епох. У фондах — близько 10 тис. експонатів, частину з яких експонують у залах музею на постійній основі. Найбільш широкою і повною є експозиція західноєвропейського мистецтва — твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва, що охоплюють період від епохи Відродження до 1-ї половини 20 ст. Живопис представлений картинами видатних майстрів Італії, Франції, Голландії, Фландрії, Німеччини, Австрії, Іспанії, скандинавських країн, зокрема Караваджо, Ф. Ґраначчі, Ґверчіно, Б. Строцці, А. Маньяско, Ф. Ґварді, Ф. Гальса, Ю. Сустерманса, Р. Саверея, П. Міньяра, Й. Лампі (старшого), Т. Лоуренса, М. Мункачі, А. Едельфельта. Близько 4 тис. гравюр, малюнків та екслібрисів складають колекцію західноєвропейської графіки. Твори А. Куазевокса, Л. Буазо, Е. Фальконе, Ф. Леконта, Ч. Цоккі, П. Мена з теракоти, бронзи та мармуру дають уявлення про європейську скульптуру різних епох. Експозицію доповнюють вироби майстрів декоративно-ужиткового мистецтва: шпалери, виткані на мануфактурах Франції та Фландрії, різноманітні меблі, італійська майоліка та велика колекція фарфору 18–20 ст. провідних виробників Західної Європи. Східний відділ музею створений 1951 на основі експонатів, переданих із Музею західного та східного мистецтва (Київ), Державного музею мистецтв народів Сходу (Москва), Ермітажу (Ленінград, нині С.-Петербург); також до зібрання долучено експонати з приватних колекцій, передані у 1920–30-х рр. Загалом східна колекція нараховує близько 2500 експонатів, найбільш знакові предмети ввійшли до постійної експозиції музею, що знайомить із мистецтвом Китаю, Японії, Індії, Ірану та інших країн Сходу. Кожен регіон представлений найхарактернішими творами декоративно-ужиткового та ювелірного мистецтва, живопису, скульптури, тут презентовано перські книжкові мініатюри, туркменські ювелірні прикраси, індійські вироби зі слонової кістки, буддійська культова пластика та живопис, китайський фарфор тощо. Серед творів східного образотворчого мистецтва — справжні раритети, такі як, напр., ранні гравюри Утамаро. Зібрання відділу античного мистецтва складають експонати грецької кераміки 6–2 ст. до н. е., римського скла 1–3 ст., передані музею Ермітажем 1949 та придбані у приватних осіб, римський мармуровий барельєф та ін. В експозиції відділу — понад 80 творів, серед них — зліпки всіх уцілілих постатей скульптурної групи східного фронтону Парфенона, а також зліпки з уславлених скульптур: «Гермеса з немовлям Діонісом» Праксителя, «Аполлона Бельведерського» Леохара, «Венери Мілоської» (вони були виконані західноєвропейськими майстрами в середині 19 ст. на замовлення Новоросійського університету). Також в експозиції презентовано точну бронзову гальванокопію 19 ст. погруддя Діоніса, оригінал якого було знайдено на Віллі Папірусів у Геркуланумі, південноіталійські вази, кераміки Аттики, Корінфа та ін. грецьких центрів. Твори з музейної колекції багато разів брали участь у міжнародних виставкових проектах в Італії, Іспанії, Німеччині, Нідерландах, США. На базі музею діють кілька освітніх проектів для учасників різного віку; понад 40 р. працює музейний лекторій. Також регулярно відбуваються тимчасові виставки сучасного та класичного мистецтва, концертні програми, творчі зустрічі, презентації та проекти міждисциплінарного характеру. У музеї працювали відомі мистецтвознавці та художники: О. Зейліґер, Т. Фраєрман, О. Соколов, Н. Луцкевич, О. Шелестова. Директор — І. Пороник.


