ОДЕ́СЬКИЙ МУЗЕ́Й ЗА́ХІДНОГО ТА СХІ́ДНОГО МИСТЕ́ЦТВА. Заснований 1924 на базі приватних колекцій, зі­браних місцевим Комітетом охорони памʼяток мистецтва та старовини, а також надходжень із Міського музею красних мистецтв і кабінету історії мистецтв Новоросійського університету. Роз­ташований у центрі Одеси в палаці бес­сарабського поміщика О. Абази, будинок — памʼятка архітектури 19 ст. — зведений 1856–58 за проектом архітектора Л. От­тона (див. Оттони). У структурі — 3 основні від­діли: західноєвропейського мистецтва; мистецтво країн Близького та Далекого Сходу; античного мистецтва. У колекції музею зберігаються шедеври мистецтва різних культур та епох. У фондах — близько 10 тис. екс­понатів, частину з яких екс­понують у залах музею на по­стійній основі. Найбільш широкою і повною є екс­позиція західноєвропейського мистецтва — твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва, що охоплюють період від епохи Від­родже­н­ня до 1-ї половини 20 ст. Живопис пред­ставлений картинами видатних майстрів Італії, Франції, Гол­ландії, Фландрії, Німеч­чини, Австрії, Іспанії, скандинавських країн, зокрема Караваджо, Ф. Ґранач­чі, Ґверчіно, Б. Строц­ці, А. Маньяско, Ф. Ґварді, Ф. Гальса, Ю. Сустерманса, Р. Саверея, П. Міньяра, Й. Лампі (старшого), Т. Лоуренса, М. Мункачі, А. Едельфельта. Близько 4 тис. гравюр, малюнків та екслібрисів складають колекцію західноєвропейської графіки. Твори А. Куазевокса, Л. Буазо, Е. Фальконе, Ф. Леконта, Ч. Цоккі, П. Мена з теракоти, бронзи та мармуру дають уявле­н­ня про європейську скульптуру різних епох. Екс­позицію доповнюють вироби майстрів декоративно-ужиткового мистецтва: шпалери, ви­ткані на мануфактурах Франції та Фландрії, різноманітні меблі, італійська ма­йоліка та велика колекція фарфору 18–20 ст. провід­них виробників Західної Європи. Східний від­діл музею створений 1951 на основі екс­понатів, пере­даних із Музею західного та східного мистецтва (Київ), Державного музею мистецтв народів Сходу (Москва), Ермітажу (Ленін­град, нині С.-Петербург); також до зі­бра­н­ня долучено екс­понати з приватних колекцій, пере­дані у 1920–30-х рр. Загалом східна колекція нараховує близько 2500 екс­понатів, найбільш знакові предмети вві­йшли до по­стійної екс­позиції музею, що зна­йомить із мистецтвом Китаю, Японії, Індії, Ірану та інших країн Сходу. Кожен регіон пред­ставлений найхарактернішими творами декоративно-ужиткового та ювелірного мистецтва, живопису, скульптури, тут презентовано перські книжкові мініатюри, турк­менські ювелірні прикраси, індійські вироби зі слонової кістки, буд­дійська культова пластика та живопис, китайський фарфор тощо. Серед творів східного образотворчого мистецтва — справжні раритети, такі як, напр., ранні гравюри Утамаро. Зі­бра­н­ня від­ділу античного мистецтва складають екс­понати грецької кераміки 6–2 ст. до н. е., римського скла 1–3 ст., пере­дані музею Ермітажем 1949 та при­дбані у приватних осіб, римський мармуровий барельєф та ін. В екс­позиції від­ділу — понад 80 творів, серед них — зліпки всіх уцілілих по­статей скульптурної групи східного фронтону Парфенона, а також зліпки з уславлених скульптур: «Гермеса з немовлям Діонісом» Праксителя, «Апол­лона Бельведерського» Леохара, «Венери Мілоської» (вони були виконані західноєвропейськими майстрами в середині 19 ст. на замовле­н­ня Новоросійського університету). Також в екс­позиції презентовано точну бронзову гальванокопію 19 ст. погру­д­дя Діоніса, оригінал якого було зна­йдено на Віллі Папірусів у Геркуланумі, пів­ден­ноіталійські вази, кераміки Ат­тики, Корінфа та ін. грецьких центрів. Твори з музейної колекції багато разів брали участь у між­народних ви­ставкових проектах в Італії, Іспанії, Німеч­чині, Нідерландах, США. На базі музею діють кілька освітніх проектів для учасників різного віку; понад 40 р. працює музейний лекторій. Також регулярно від­буваються тимчасові ви­ставки сучасного та класичного мистецтва, концертні про­грами, творчі зу­стрічі, презентації та проекти між­дисциплінарного характеру. У музеї працювали ві­домі мистецтво­знавці та художники: О. Зейліґер, Т. Фраєрман, О. Соколов, Н. Луцкевич, О. Шелестова. Директор — І. Пороник.