Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О. Блещунова
ОДЕ́СЬКИЙ МУНІЦИПА́ЛЬНИЙ МУЗЕ́Й ОСОБИ́СТИХ КОЛЕ́КЦІЙ ім. О. Блещунова
Засн. 1986 (відкритий для відвідування 1989) на основі зібр. творів мистецтва, що подарував місту колекціонер та альпініст О. Блещунов (зав. — до 1991), й розташ. у будинку, де проживала родина власника від 1919. Збірка презентує культуру та мистецтво країн Євразії і за тематикою складається з міні-колекцій. Основа експозиції створ. засновником музею у вигляді мандрівки і з часом була розширена: «Мемор. кімната О. В. Блещунова» — робочий кабінет колекціонера, в якому зібрано сімейні реліквії, портрети і фотографії друзів та учнів, матеріали, повʼязані з військ. та альпініст. етапами його життя; «Вітальня 19 ст.» — одна з найкращих у країні колекція віял 18 — поч. 20 ст. із різних матеріалів (черепаховий панцир, слон. кістка, папір, пірʼя страуса, півня тощо); предмети із знаменитого майсенського «Лебединого сервізу» (1737–41); меблі в стилі неорококо; колекція дамських аксесуарів; нагородні й памʼятні ордени та медалі; акварел. портрети-мініатюри на пластинах зі слон. кістки тощо; «Рос. старовина» — зберігаються старовинні ікони 16 ст.; предмети побуту містян 19 — поч. 20 ст. (меблі, вироби зі скла і порцеляни, бісеру, чол. аксесуари тощо); «Зх. Європа» — шафа-бюро 1740-х рр., старовинне венецій. дзеркало в різьбленій деревʼяній рамі, зразки європ. скла і порцеляни, починаючи від 1730-х рр., колекції печаток 17–20 ст., а також живопису та графіки; «Буддист. Схід» — предмети мистецтва народів Монголії й Тибету, Японії та Китаю (єдина в Україні ширма коромандельс. лаку 17 ст. періоду династії Мін, що вирізняється високим худож. виконанням; самурай. бойові віяла 18–19 ст., колекції китай. та япон. сувоїв, флаконів для нюхал. тютюну з напівкоштов. каменів і багатошар. скла; бронз. скульптури божеств буддизму, створ. у техніці «втраченої воскової моделі»); «Сходовий проліт» прикрашає невелика колекція робіт Б. Смирнова-Русецького. «Будуар 19 — поч. 20 ст.» — весіл. та ранкова сукні, деталі одягу, прилади для гігієни тощо; «Україна» — зразки іконопису і, насамперед, відомі поділ. ікони-примітиви на полотні, колекція кролевец. рушників, лубок 19 ст. із класич. сценою «Біля криниці», твори Р. Палецького тощо. «Мусульман. Схід» — переважно предмети побуту Серед. Азії та Закавказзя (зібр. тканих і вишитих килимів 19–20 ст. — перський килим із сюжетом «Древо життя», паласи, туркмен. намазлики та килимки-сумки «хурджуми» й «мафрачі» для зберігання речей, сюзане; зразки предметів меблів, що інкрустовані перламутром та слон. кісткою; колекції чол. і жін. прикрас, а також середньоазіат. та іран. посуду — для вмивання, приготування чаю, прилади для паління). «Одесика» — присвяч. рідному місту (роботи художників одес. школи живопису — К. Костанді, Т. Дворникова, Т. Фраєрмана, П. Шварца, Д. Фруміної, В. Стрельникова, О. Соколова, І. Островського, Л. Дульфана та ін., мемор. речі родини Фальц-Фейнів — відомих підприємців і землевласників Пд. України, книги, документи, фотографії тощо), також представлений рідкіс. муз. інструмент — фісгармонія 1870-х рр.; «Християнство» — колекції ікон 18 — поч. 20 ст., зокрема самобут. липованських, мідного литва, ростов. фініфті, а також церк. начиння: серветки-покрівці, потири, дискоси, лампади й кадила тощо. Директор — С. Остапова (від 1995).
Завантажити статтю
