Одеський район

ОДЕ́СЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться в центральній частині Одеської області. О. р. утвор. 1923 з Дальниц. волості та частини Вусатів. волості. Тоді ж окремо сформовано Біляївський район (з Біляїв., Маяків. і Троїц. волостей), Овід­іопольсь­кий район (з Грос-Лібентал. волості та м. Овід­іополь, нині смт) і Антоно-Кодинців. р-н (з Антоно-Кодинців., Курисово-Покров. і Сичав. волостей; згодом пере­йменовано на Комінтернівський район, а 2016 — на Лиманський). 1923–25 — у складі Одес. губ.; 1923–30 — Одес. округи. Станом на 1 жовтня 1925 пл. О. р. становила 564 квадрат. версти, мешкали 23 116 осіб. Було 15 сільс. рад, зокрема й Ольгіїв. нім. національна. 1926–39 існував Грос-Лібентал. (Спартаків.) нім. нац. р-н. 1930 О. р. ліквідовано, а його насел. пункти зараховано у межі тер. приміс. зони Одес. міськради. 1937 від­новлено у складі Одес. обл. У тому ж році О. р. складався з 24-х сільс. рад, 1946 — з 18-ти (Августів., Бурлачо-Балків., Великобалків., Велик­одальниц., Гниляків., Григорів., Дальниц., Іллін., Красносіл., Крижанів., Кубан., Маринів., Нерубай., Новодофінів., Прилиман., Протопопів., Сухолиман., Холодно-Балків.; 29 сіл, 15 хуторів, 9 с-щ). У післявоєн­ні роки його пл. становила 0,6 тис. км². 1962 О. р. ліквідовано знову. Більшу частину сільс. рад зарахували до Біляїв. р-ну, Григорів., Красносіл. і Фонтан. сільс. ради — до Комінтернів. р-ну.

У липні 2020 втретє створ. з міст обл. значе­н­ня Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ (до 2016 — Іл­лічівськ), Южне та рад, що входили до роз­формованих у процесі децентралізації Біляїв. р-ну (Хлібодар. селищ., Августів., Березан., Василів., Велик­одальниц., Вигодян., Градениц., Дачнен., Іллін., Кагарлиц., Камʼян., Ма­йорів., Маринів., Маяків., Мирнен., Нерубай., Секретарів., Троїц., Усатів., Холоднобалків. і Яськів. сільс.), Лиман. р-ну (Доброслав., Новобіляр., Чорномор. селищ., Визир., Дмитрів., Іванов., Калинів., Кордон., Красносіл., Кремидів., Крижанів., Любопіл., Новодофінів., Олександрів., Першотравневої, Сичав., Трояндів., Фонтан., Шомполів. сільс.) та Овід­іопол. р-ну (Авангардів., Великодолин., Овід­іопол., Таїров. селищ., Барабой., Дальниц., Доброолександрів., Йосипів., Калаглій., Марʼянів., Микол., Молодіжнен., Надлиман., Ново­градків., Новодолин., Петродолин., Прилиман., Роксоланів., Сухолиман. сільських). До О. р. також зарахували Єгорів. сільс. раду Роз­дільнян. р-ну, Павлин. сільс. раду Іванів. р-ну й Удобнен. сільс. раду Білгород-Дністров. р-ну. Площа 3655,657 км² (155 насел. пунктів, з них 141 сільський).

Станом на 1 січня 2021 проживала 1 382 541 особа, з них у містах і смт — 1 190 053 особи (в Одесі — 1 015 826); пере­важно українці, а також росіяни, молдовани, болгари, вірмени, білоруси, ґаґаузи, цигани, німці та ін. Територіал. громади: 5 міських — Одес. (161,2 км²), Біляїв. (398,7 км², станом на 2020 — 22 632 особи, 7 насел. пунктів), Теплодар. (7,7 км², 10 081 особа), Чорномор. (26,5 км², 71 308, 4 насел. пункти, зокрема й смт Олександрівка), Южнен. (107,5 км², 35 318 осіб, 7 насел. пунктів, зокрема й смт Нові Білярі, с. Сичавка); 6 селищ. — Авангардів. (69,6 км², 19 598 осіб, 5 насел. пунктів, зокрема й смт Авангард і Хлібодарське), Великодолин. (126,2 км², 16 906 осіб, 2 насел. пункти, зокрема й смт Великодолинське), Доброслав. (313,9 км², 15 192 особи, 17 насел. пунктів, зокрема й смт Доброслав, що до 1933 мало назву Антоново-Кодинцеве, 1933–2016 — Комінтернівське), Овід­іопол. (238,4 км², 15 497 осіб, 3 насел. пункти), Таїров. (39,1 км², 14 479 осіб, 4 насел. пункти, зокрема й смт Таїрове), Чорномор. (43,5 км², 7953 особи, 2 насел. пункти, зокрема й смт Чорноморське); 11 сільс. — Велик­одальниц. (146,6 км², 12 167 осіб, 3 насел. пункти), Вигодян. (289,6 км², 12 006 осіб, 15 насел. пунктів), Визир. (419,1 км², 9753 особи, 19 насел. пунктів), Дальниц. (214 км², 14 185 осіб, 9 насел. пунктів), Дачнен. (174,9 км², 10 474 особи, 8 насел. пунктів), Красносіл. (294,6 км², 12 790 осіб, 14 насел. пунктів), Маяків. (149,7 км², 12 329 осіб, 5 насел. пунктів, зокрема й с. Маяки), Нерубай. (97,5 км², 12 606 осіб, 5 насел. пунктів, зокрема й с. Нерубайське), Усатів. (253,5 км², 14 891 особа, 15 насел. пунктів, зокрема й с. Усатове), Фонтан. (90 км², 18 019 осіб, 7 насел. пунктів, зокрема й с. Фонтанка), Яськів. (216,3 км², 8531 особа, 2 насел. пункти, зокрема й с. Яськи).

Починаючи з 24 лютого 2022 тер. України, зокрема й О. р., за­знає агресив. військ. дій з боку РФ. 2 березня унаслідок об­стрілів рос. військами с. Дачне та пн.-зх. тер. Одеси по­шкоджено 9 будинків. 9 травня 2022 рос. ракета влучила у торг. центр «Riviera» у с. Фонтанка, унаслідок чого одна людина загинула і 5-х поранено. Нині О. р. фактично по­вторює межі Одес. агломерації (Великої Одеси), а також включає в себе Южнен. субрегіон. На Пн. межує з Роз­дільнян. і Березів., на Пд. Зх. (по Дністровському лиману) — з Білгород-Дністров. р-нами Одес. обл., на Сх. (по Тилігульському лиману) — з Микол. р-ном Микол. обл. На Зх. проходить укр.-молд. кордон (пункти пропуску: Градинці, Маяки-Удобне). Значну тер. О. р. омивають води Чорного моря (довж. узбереж­жя бл. 120 км). Є також Великий Аджалицький лиман, Малий Аджалицький лиман, Кучурганський лиман, Куяльницький лиман, Сухий лиман і Хаджибейський лиман. Серед озер — Біле, Путрине, Тудорове. Протікають річки: Барабой, Великий Аджалик, Малий Аджалик, Акаржанка, Дальник, Кубанка (усі — бас. Чорного моря), Турунчук, Скуртянка (обидві впадають у Дністер).

Більша частина О. р. лежить на Причорноморській низовині, між Дністров. і Кучурган. (на Зх.) та Тилігул. (на Сх.) лиманами — низовин­на Дністровсько-Тилігульська рівнина. На Пн. — від­роги Подільської височини. Поверх­ня — низовин­на (на Пн. — під­вищена) пологохвиляста лесова рівнина, роз­членована балками та ярами. Роз­ві­дано поклади черепашнику, глини, піску та щебеню; є лікувал. грязі та ропа. Ґрунти пере­важно чорноземні (пд. малогумусні та слабогумусовані); у заплаві Дністра — лучні, лучно-болотні та болотні. У Великодолинському — адміністрація Одес. лісгоспу. Осн. деревні породи: дуб, акація біла, сосна, граб, ясен, липа, вʼяз. Тер. і обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — Нижньодністровський національний природний парк (охороняють від 2008, 21311,1 га), Дальницький заказник (від 1974, 1024 га, ботан., Авангардів. громада); місц. — Тилігул. регіон. ландшафт. парк (від 1997, 13 954 га, Доброслав. громада), заказники Діброва болотного дуба (від 1973, 21,4 га, Яськів. громада), Лузанівський ліс (від 2008, 116,6 га, Фонтан. громада; обидва — ландшафтні), Тилігульський пере­сип (від 1983, 390 га, орнітол., Южнен. громада), Калинівський (92 га, Визир. громада), Костянська Балка (28 га, Дачнен. громада; обидва — ботан.), заповід­не ур­очище Дністровські плавні (7620 га; усі — від 1993), памʼятки садово-парк. мистецтва парки «Дністер» (10 га, Біляївка) і дит. санаторію «Хаджибей» (32,6 га, с. Холодна Балка; обидва — від 1973).

Гол. пром. під­приємства роз­таш. пере­важно в міських насел. пунктах. Діють Одеський морський порт, мор. порти «Пів­ден­ний» (Южне), «Чорноморськ» (до 2017 — Іл­лічівсь­кий морський торговельний порт); між­нар. аеропорт «Одеса». Залізничні станції: Одеса-Головна, Одеса-За­става I, Одеса-За­става II, Одеса-Західна, Одеса-Мала, Одеса-Пере­сип, Одеса-Порт, Одеса-Сортувальна, Одеса-Східна, Одеса-Товарна; Акаржа, Барабой, Берегова, Вигода, Дачне, Кремидівка, Ксенієве, Кулиндорове, Овід­іополь, Поромна, Промислова, Усатове, Хімічна, Чор­номорськ-Порт, Чорноморська. Автошляхи між­нар. значе­н­ня: Одеса–Київ, Одеса–Мелітополь–Новоазовськ, Одеса–Рені–кордон із Румунією, Одеса–Кучурган–пункт контролю «Кучурган» (кордон із Молдовою), Одеса–Чорноморськ, Сичавка–Чорноморське–Одеса. Пл. с.-г. угідь понад 270 тис. га.

Основні галузі с. господарства: вирощува­н­ня зерн. культур, городництво, вино­градарство, садівництво та тварин­ництво. Функціонують (без врахува­н­ня Одеси): «Біо­техніка» Інженерно-технологічний ін­ститут НААНУ, Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААНУ, Одес. регіон. держ. лабораторія Держ. служби України з питань без­печності харч. продуктів та захисту споживачів (усі — Хлібодарське), Крижанів. і Маяків. філії Астроном. обсерваторії Одес. університету, Маяків. дослідна гідрол. станція Одес. екол. університету, Овід­іопол. профес.-тех. аграрне училище, Чорномор. мор. фаховий коледж Одес. мор. університету, Чорномор. профес. судноремонт. ліцей; 107 заг.-осв. шкіл, 102 дитсадки; Музей образотвор. мистецтв у Чорноморську (див. Іл­лічівський музей образотворчих мистецтв ім. О. Білого), Овід­іопольський історико-крає­знавчий музей, Біляїв. міський музей «Чистої питної води», Біляїв. істор.-краєзн. музей, Музей міста Южного, 135 бібліотеч. і клуб. закладів. У с. Малодолинське Чорномор. міської громади — обл. дит. санаторій «Мала Долина»; у с. Олександрівка Фонтан. громади — обл. психіатр. лікарня № 2. Друкують газети: «Над­дністрянська правда» (Овід­іополь), «Новини Южного», «Пів­ден­на зоря» (Біляївка), «Слава хлібороба» (Доброслав), «Чорноморський маяк» (Чорноморськ) та ін. Серед аматор. колективів Одес. обл. одними з найпопулярніших стали ансамбль нар. танцю «Дана», цирк. студії «Арлекіно» (обидва — Чорноморськ), «Каскад», інструм. ансамбль «Акцент» (обидва — Южне), духовий оркестр «Юність» (с. Троїцьке).

Памʼятки архітектури: Вознесен. церква у с. Нерубайське (1816), Різдво-Богородична церква у с. Усатове (1822; обидві — нац. значе­н­ня), Свято-Успен. церква (1873), Свято-Микол. церква (1897) у Біляївці, Грос-Лібентал. кірха (1860-і рр.) й особняк (кін. 19 ст.) у Великодолинському, церква Миколи Угодника в Овід­іополі (1830), будівля винороб. станції (особняк Таїрова) на Сухому лимані в Таїровому (1910–12), Петропавлів. церква та садиба Дубицького в с. Василівка (19 ст.), Свято-Георгіїв. церква у с. Єгорівка (1825–27), церква Усікнові­н­ня голови Іоан­на Предтечі в с. Іванове (поч. 19 ст.), церква св. Іллі Пророка в с. Іл­лінка (1892), костел Різдва Пресвятої Діви Марії в с. Камʼянка (кін. 19 ст.), Марієнтал. кірха (колиш. костел Матері Божої Святого Ружанця) в с. Марʼянівка (1890), церква св. Миколи в с. Миколаївка (1880), Нойбур. кірха в с. Ново­градівка (кін. 19 ст.), маяк у с. Санжійка (1921), початк. нар. училище в с. Сухий Лиман (1892), Свято-Микол. церква в с. Троїцьке (кін. 19 ст.).

Памʼятки археології нац. значе­н­ня: Надлиманське городище (9 ст. до н. е.), Роксоланське городище (стародавнє м. Ніконій, 9 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.), городище та некрополь Кошари в однойм. селі (9 ст. до н. е.), курган у с. Усатове (3 тис. до н. е.; див. Усатівська культура та Усатівські памʼятки). Обстежено археол. памʼятку серед. періоду пізнього палеоліту Велика Акаржа побл. Великодолинського, двошар. поселе­н­ня (доби пізньої бронзи та римського часу) в с. Йосипівка, поселе­н­ня епохи пізньої бронзи в Чорноморську, значну кількість антич. поселень (зокрема в Овід­іополі, Чорноморську, с. Маяки) та давніх курганів і курган. груп (зокрема у Великодолинському, Овід­іополі, селах Йосипівка, Марʼянівка, Молодіжне).

Серед видат. уродженців — мово­­знавець, пере­кладач 19 ст. Я. Гінкулов (Овід­іополь); громад.-політ. діяч, мово­знавець, літературо­знавець А. Ніковський (с. Іванове), історик М. Слабченко (академік АН УРСР), психолог О. Чебикін (академік НАПНУ; обидва — с. Нерубайське), мікробіо­лог К. Андріюк (с. Маяки), педіатр Б. Резнік (с. Холодна Балка; обоє — чл.-кор. НАНУ); цитолог, цитоембріолог Т. Бланковська (с. Усатове), лікар С. Караманенко (Біляївка), акушер-гін­еколог Н. Нізова (Доброслав), фізик О. Дяченко (с. Маринівка), математик М. Тихоненко (с. Чапаєве, нині Тихе), економіст В. Никифоренко (Біляївка), фахівець у галузі харч. технологій М. Остапчук (с. Іл­лінка), гідрологи О. Іваненко (с. Шевченкове-Кут), О. Литовченко (Доброслав), кліматолог Г. Ляшенко (Овід­іополь), історики П. Гарчев (с. Іванове), Д. Щербаков (с. Троїцьке), право­знавці В. Дудченко (Біляївка), О. Сурилов (с. Гнилякове), психолог О. Сан­никова (с. Василівка), педагог О. Сергєєв (с. Барабой); поет В. Геть­ман (с. Маяки); мистецтво­­знавець А. Шпаков (с. Ново­градківка); графік О. Козюренко (засл. діяч мистецтв УРСР; с. Гнилякове), живописці Л. Ходченко (засл. художник УРСР; с. Шаманівка), В. Вербаховський (с. Степанівка), С. Горбенко (Овід­іополь), скульптор, живописець М. Степанов (с. Роксолани); актори В. Самойлов (нар. арт. СРСР; с. Єгорівка), Г. Бутовська (засл. арт. УРСР, Біляївка), А. Бобер (Чорноморськ), актриса, журналістка Л. Недін (Овід­іополь; обоє — засл. арт. України), художник-по­становник, режисер В. Чвалінський (с. Сичавка); віолончеліст Г. Аверʼянов (засл. діяч мистецтв УРСР; Біляївка); спів­аки Н. Войцеховська (засл. діяч мистецтв України; с. Гнилякове), І. Горді (Овід­іополь), М. Дідученко (с. Троїцьке); фахівець у галузі рибного господарства, політ. діяч М. Шведенко (с. Миколаївка); церк. діячі Дамаскин (Д. Цедрик) і В. Красницький (обидва — с. Маяки); фахівець у галузі фізичної культури та спорту О. Зінченко (Великодолинське), тренер М. Шинкаренко (сучасне пʼятиборство; с. Дальник), спортс­менки Т. Кочергіна (гандбол; Овід­іополь), Н. Феліксова (веслува­н­ня на байдарках і каное; Чорноморськ); учасники 2-ї світової вій­ни — Герої Рад. Союзу П. Вернидуб (с. Усатове), П. Вертелецький (Овід­іополь), П. Згама, В. Кипенко, С. Кравченко (усі — Біляївка), І. Коновченко (с. Трояндове), М. Сташков, І. Чулков (обидва — с. Маринівка), І. Ткаченко (с. Яськи), пов­ні кавалери ордена Слави І. Без­палько (с. Павлинка), Г. Ляхівсь­кий (Біляївка), О. Матіященко (Ові­діо­поль), О. Пере­крестов (с. Великий Дальник). З Чорноморськом по­вʼязані життя та діяльність поета І. Гаврилюка та засл. художника України А. Горбенка, нар. арт. України Л. Стадниченко (див. вокал. ансамбль «Доля»), спортс­менів І. Разорьонова, В. Савченка (обидва — важка атлетика), А. Онуфрієнка (легка атлетика); з Доброславом — поета В. Вовка; з Овід­іополем — біо­лога Б. Мілкуса, журналіста, письмен­ника та поета А. Ройченка. Інженером Маяко-Біляїв. зрошувал. системи працював фахівець у галузі електромеханіки Д. Макаренко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю