Одеський художній фаховий коледж ім. М. Грекова
ОДЕ́СЬКИЙ ХУДО́ЖНІЙ ФА́ХОВИЙ КО́ЛЕДЖ ім. М. Грекова
Створ. у травні 1865 в Одесі як Школа креслення і рисування при Т-ві витонч. мистецтв. Засн. — віцепрезидент Товариства Ф. Моранді; 1-й дир. — випускник Мюнхен. АМ Ф. Мальман. 1883–85 на зібрані серед шанувальників мистецтв кошти було збудовано для неї приміщення. 1899 Микола ІІ затвердив Статут Школи як Одес. худож. училища, а Рада Імператор. АМ у С.-Петербурзі надала йому статус свого підготов. навч. закладу, що дозволяло випускникам вступати до Академії без іспитів. 1909 училищу присвоєно ім’я Великого князя Володимира Олександровича. 1909–10 було добудовано 3-поверх. корпус із просторими навч. майстернями, що й донині вважають найкращими в Україні серед худож. закладів освіти. У листопаді 1917 реорганізовано у Вище художнє училище; від 1920 мало назву Держ. вільні художні майстерні, а від вересня 1921 — Держ. худож.-вироб. майстерні (дир., згодом ректор у 1921–23 — Б. Варнеке). 1921–22 в наказах Держпрофосвіти навч. заклад фігурує як Інститут образотвор. мистецтва, від лютого 1923 — Технікум образотвор. мистецтва, а в протоколі Президії Укрголовпрофосвіти від листопада 1923 — Технікум витонч. мистецтв. Діяли 3 факультети — архіт., живописно-скульптур. і приклад. мистецтва з 3-ма спеціалізаціями — фреск. живопису, театр.-декорац. живопису, полігр. мистецтва і кераміки. У вересні 1923 технікуму передано Музей витонч. мистецтв. 1924 заклад перепрофільовано в Політехнікум образотвор. мистецтв, де здійснювали підготовку не лише художників, а й майстрів монум.-фреск. і театр.-декорац. живопису, від 1928 — майстрів кераміки. 1930 його перейменували в Худож. інститут, а 1934 — знову в Художнє училище, залишивши 3 спеціалізації: живопис, скульптура, кераміка. Викл. у 2-й пол. 19 — 1-й пол. 20 ст. були Б. Варнеке, А. Гауш, Б. Едуардс, М. Жук, Л. Іоріні, К. Костанді, А. Красовський, Г. Ладиженський, П. Мітковіцер, В. Мюллер, Т. Фраєрман, О. Шовкуненко та ін. Випускники того часу — В. Баранов-Россіне, Й. Браз, І. Бродський, Д. Бурлюк, П. Волокидін, Г. Головков, М. Греков, В. Кандинський, Є. Кибрик, С. Колесников, А. Нюренберг тощо. 1941–44 у приміщеннях навч. закладу функціонувала Академія, створена окупац. владою. У квітні 1944 було розграбовано запасники фондів і музей училища. Невдовзі після звільнення міста Одес. худож. училище поновило свою діяльність. У повоєн. період, у 2-й пол. 20 ст. у ньому викладали В. Алікберов, О. Ацманчук, В. Басанець, М. Голюшев, Т. Єгорова, М. Кіпніс, Г. Крижевський, Л. Мучник, М. Павлюк, Т. Судьїна, В. Токарев, Д. Фруміна та ін. Нині навч.-вихов. процес здійснюють педагоги, більшість з яких є чл. НСХУ. З нагоди 100-річчя від дня засн. училища йому було присвоєне ім’я М. Грекова. 1997 структуру змінено й заклад перейменовано в Одес. худож.-театр. училище ім. М. Грекова, до складу якого ввійшли Одес. театр.-художнє училище, режисер. відділ. Одес. училища культури й новоутвор. відділ. кінофотовідеосправи на базі ліквід. Школи кіномеханіків. Роботи студентів було відзначено на Респ. оглядах «Мистецтво молодих» (1997, 2002; обидва — Київ). Організовували щорічні виставки диплом. робіт випускників і твор. робіт викладачів училища в музеях Одеси, проводили виставки в Києві та Львові. Унаслідок реорганізації 2007 було виокремлено Одес. театр.-художнє училище (див. Одеський театрально-художній фаховий коледж) та Одес. художнє училище ім. М. Грекова (від 2018 — Одес. худож. коледж ім. М. Грекова, від 2020 — сучасна назва). Підготовку 250–280 молодших бакалаврів здійснюють за спеціальністю «образотворче мистецтво, декор. мистецтво, реставрація». Спеціалізації: живопис, скульптура, художнє декорування середовища, художнє оформлення. Коледж має 2 корпуси та майстерні, музей, бібліотеку, спорткомплекс, гіпс. фонд і фонд студент. робіт із живопису. Директор — О. Косміна.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
