Омельченко Василь Іванович

ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Василь Іванович (25. 12. 1918, х. Благовіщенський Павлогр. пов. Катеринослав. губ., згодом с. Благовіщенка Лозів. р-ну Харків. обл., нині зняте з обліку — 06. 02. 1988, Запоріжжя) — промисловець, фахівець у галузі моторобудування. Доктор технічних наук (1977), професор (1982). Герой Соц. Праці (1966). Заслужений діяч науки УРСР (1978). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1985). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Запоріз. авіац. технікум (1938) та маш.-буд. інститут (1950). Від 1938 працював на оборон. заводі № 29, що не­одноразово змінював назву (від 1944 — Запоріз. моторобуд. завод № 478, від 1974 — Запоріз. ВО «Моторобудівник», від 1991 — «Мотор Січ»), де пройшов шлях від техніка до дир. (1958–74) та ген. дир. (1974–88). Під його керівництвом на підприємстві організовано серійне виробництво авіац. двигунів нового покоління: ТВД АІ-20, АІ-24; ТРДД АІ-25 і АІ-25ТЛ; ТВлД ТВЗ-117, Д-136; ТРДД Д-36, Д-18Т. Створив та ініціював впровадження низки прогресив. технол. процесів: лиття деталей у кокіль, штампування вибухом, виготовлення заготовок лопаток компресора із титан. сплавів і легов. сталей періодич. вальцюванням, ультра­звук. укріплення важко навантажених деталей, використання авіац. двигунів у нар. госп-ві. Осн. наук. праці закритого характеру. На честь О. названо вулицю в Запоріжжі, а на будинку на вул. Жуковського, № 64 встановлено мемор. дошку.

Завантажити статтю